Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.

Суддів - Гордійчук М.П., Костенко М.I., Маринчак Н.Є.,

Рибченко А.О.

розглянувши у попередньому розгляді касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, прокурора м. Луганська на постанову господарського суду Луганської області від 10.01.2006р. та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 05.04.2006р. у справі за позовом прокурора м. Луганська в інтересах держави в особі Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську до Луганської міської ради, треті особи - МКП "Тепло- забезпечення", Луганське міське комунальне підприємство "Теплокомуненерго", МКП "Міськводоканал", МКП "Луганськ-житло", МКП " Благоустрій" Жовтневого району", МКП "Жилсервіс", МКП "Жилкомфорт", про визнання недійсними рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Прокурором м. Луганська заявлені вимоги в інтересах Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним п. 4 рішення двадцять третьої сесії Луганської міської ради четвертого скликання від 14.09.2004р. № 23/4 "Про внесення змін до міського бюджету на 2004р. та цільової програми соціального захисту населення на 2004-2005 роки "Турбота", а саме слова : "Встановити з 1 жовтня 2004р. та до кінця 2004р. додаткову пільгу щодо оподаткування податком на прибуток підприємств, що належать до комунальної власності, звільнивши від його сплати у розмірі 100 відсотків Луганське міське комунальне підприємство "Теплокомуненерго" та міське комунальне підприємство "Теплозабезпечення", з моменту його прийняття, тобто з 14.09.2004р. і визнати нечинним п. 4 рішення двадцять третьої сесії Луганської міської ради від 14.09.2004р. № 23/4; визнання протиправним п. 6 рішення двадцять шостої сесії Луганської міської ради четвертого скликання від 27.09.2004р. № 36/6 " Про внесення змін до міського бюджету на 2005р.", а саме слова : "Внести зміни до п. 4 рішення сесії Луганської міської ради від 14.09.2004р. № и23/4 "Про внесення змін до міського бюджету на 2004-2005 роки "Турбота", установивши нульову ставку податку на прибуток для Луганського міського комунального підприємства "Теплозабезпечення", з моменту його прийняття, тобто з 27.09.2004р. і визнати нечинним п. 6 рішення Луганської міської ради від 27.09.2004р № 36/6; визнати протиправним п. 7 рішення двадцять шостої сесії Луганської міської ради четвертого скликання від 27.09.2004р. № 36/6 "Про внесення змін до міського бюджету на 2005р., а саме: "Встановити з 01.10.2005р. до кінця 2005р. нульову ставку податку на прибуток для Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", міського комунального підприємства "Міськводоканал", міського комунального підприємства " Луганськ-житло", міського комунального підприємства "Благоустрій Жовтневого району", міського комунального підприємства "Жилсервіс", міського комунального підприємства "Жил комфорт" з моменту його прийняття, тобто з 27.09,2004р., і визнати нечинним п. 7 рішення Луганської міської ради від 27.09.2004р. № 36/6

Рішенням господарського суду Луганської області від 10.01.2006р. відмовлено в задоволенні позову прокурора м. Луганська.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 05.04.2006р. апеляційна скарга залишена без задоволення, а постанова господарського суду Луганської області від 10.01.2006р. - без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, прокурор м. Луганська звернулися з касаційними скаргами до Вищого адміністративного суду України, у яких просять скасувати вищезазначені судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Луганська міська рада є органом місцевого самоврядування.

14.09.2004р. Луганською міською радою прийнято рішення № 23/4 "Про внесення змін до міського бюджету на 2004р" та цільової програми соціального захисту населення на 2004-2005 роки "Турбота", п. 4 якого передбачено "Встановити з 1 жовтня 2004р. та до кінця 2004р. додаткову пільгу щодо оподаткування податком на прибуток підприємств, що належать до комунальної власності, звільнивши його від сплати у розмірі 100 відсотків Луганське міське комунальне підприємство " Теплокомуненерго" та міське комунальне підприємство "Теплозабезпечення".

27.09.2004р. Луганською міською радою прийнято рішення № 36/6 "Про внесення змін до міського бюджету на 2005р", п. 6 якого передбачено: "Внести зміни до п. 4 рішення сесії Луганської міської ради від 14.09.2004р. № 23/4 "Про внесення змін до міського бюджету на 2004р та цільової програми соціального захисту населення на 2004-2005 роки "Турбота", установивши нульову ставку податку на прибуток для Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" та Міського комунального підприємства "Теплозабезпечення" та п. 7 передбачено "Встановити з 01.10.2005р. до кінця 2005р. нульову ставку податку на прибуток для Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", міського комунального підприємства "Міськводоканал", міського комунального підприємства " Луганськ-житло", міського комунального підприємства "Благоустрій Жовтневого району", міського комунального підприємства "Жилсервіс", міського комунального підприємства "Жил -комфорт".

Спірні рішення є нормативно-правовими актами і стосуються платників податків комунальної форми власності : міського комунального підприємства "Тепло забезпечення", Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", міського комунального підприємства "Луганськ-житло, міського комунального підприємства "Благоустрій Жовтневого району", міського комунального підприємства "Жилсервіс", міського комунального підприємства "Жил комфорт".

Вказані підприємства є платниками податку на прибуток.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст 69 Бюджетного кодексу України (2542-14) податок на прибуток підприємств комунальної власності належить до місцевих бюджетів, що не враховується при визначенні обсягу між бюджетних трансфертів. Крім цього, ст. 55 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" (1344-15) та ст. 48 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (2285-15) передбачено, що податок на прибуток підприємств комунальної власності, засновником яких є міські ради, належить у 2004р та 2005р. відповідно до доходів загального фонду місцевих бюджетів та зараховується відповідно до міських бюджетів.

Згідно з розділом 1 Класифікації доходів бюджету Бюджетної класифікації, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 27.12.2001р. № 604 (v0604201-01) , податку на прибуток підприємств. що належать до комунальної власності встановлений код 11020200.

Таким чином, податок на прибуток, що сплачується третіми особами у справі, зараховується до Луганського міського бюджету за кодом 11020200.

Частиною 3 ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12) передбачено, що ставки, механізм справляння податків і зборів ( обов"язкових платежів) і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Одночасно ст. 14, 15 вищевказаного Закону визначені загальнодержавні податки і збори, і місцеві податки і збори. Податок на прибуток підприємств належить до загальнодержавних податків і зборів.

Статтею 15 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) визначено, що ставки податку на прибуток, пільги щодо податку, об"єкт оподаткування, порядок обчислення оподатковуваного прибутку, строки і порядок сплати та зарахування податку до бюджетів можуть встановлюватися та змінюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону. Вказані положення узгоджуються з загальними принципами, викладеними в ч. 3 ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12) , яка передбачає, що ставки, механізм справлення податків і зборів (обов"язкових платежів), пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Частиною 2 статті 1 Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12) передбачено, що міські ради можуть встановлювати додаткові пільги щодо оподаткування у межах сум, що надходять до бюджетів.

Згідно ст.. 143 Конституції України (254к/96-ВР) до повноважень органів місцевого самоврядування відноситься затвердження відповідних місцевих бюджетів та вирішення інших питань місцевого значення, віднесені законом до компетенції місцевого самоврядування.

Пунктами 28 та 29 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" (280/97-ВР) визначена виключна компетенція міських рад щодо прийняття рішень про надання пільг по місцевим податкам і зборам, встановлення для підприємств комунальної власності відповідних територіальних громад розміру частки прибутку, що підлягає зарахуванню в місцевий бюджет. А статтею 25 даного Закону передбачено, що місцеві ради правомочні розглядати і вирішувати питання віднесені Конституцією України (254к/96-ВР) , даним та іншими законами до їх відання.

Таким чином, питання щодо надання пільги комунальному підприємству, вирішено Луганською міською радою в межах її повноважень, передбачених ч. 2 ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12) та п. 29 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) .

Колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що прокурор не довів, яким чином спірні рішення порушують інтереси держави, оскільки звільнення третіх осіб у справі від сплати податку не прибуток не впливає на формування Державного бюджету України.

Суди дійшли вірного висновку про недоведеність прокурором і обгрунтованості залучення позивачем у даній справі податкової інспекції, оскільки відповідно до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) податкові органи не мають права звертатися до суду з позовами про визнання нечинними (незаконними) нормативних актів. Як державний орган податкова інспекція діє згідно ст.. 19 Конституції україни (254к/96-ВР) тільки на підставі, в межах повноважень і способом, які передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, прокурора м. Луганська залишити без задоволення, а постанову господарського суду Луганської області від 10.01.2006р. та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 05.04.2006р. - без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.