К-11411/06 Про стягнення збитків в результаті заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу - Текст документа

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Є. Дзержинського" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2004 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 червня 2005 року у справі за позовом Державного управління екології та природних ресурсів в Дніпропетровській області до Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Є. Дзержинського" про стягнення 49 432,18 грн., -

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2004 року Державне управління екології та природних ресурсів в Дніпропетровській області звернулося до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Є. Дзержинського" (надалі - ВАТ) про стягнення 49432,18 грн. збитків в результаті заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу.

Позов мотивований тим, що відповідачем не були здійснені заходи щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин, чим порушено законодавство в сфері охорони атмосферного повітря.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2004 року задоволено позовні вимоги.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 червня 2005 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій по справі ВАТ "Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Є. Дзержинського" звернувся з касаційною скаргою.

У поданій касаційній скарзі ВАТ "Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Є. Дзержинського" просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, при цьому посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

Згідно ст. 220 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Розглянувши касаційну скаргу та обговоривши її доводи за матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Судами попередніх інстанцій в ході з'ясування обставин по справі і перевірки їх доказами встановлено, що Дніпродзержинською регіональною державною екологічною інспекцією проведено перевірку дотримання ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" вимог природоохоронного законодавства.

В ході перевірки виявлено перевищення в повітряному басейні комбінату нормативу гранично допустимих викидів по оксиду вуглецю та діоксиду сірки на джерелах рейкобалкового цеху, що підтверджується протоколом "Про порушення природоохоронного законодавства України юридичною особою" від 23.01.04р.

Як вбачається з даного протоколу, перевищення нормативу гранично допустимих викидів по оксиду вуглецю та двооксиду сірки на джерелах рейкобалкового цеху допущено відповідачем внаслідок невиконання ним заходів по зниженню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме виводу з експлуатації 7 груп нагрівальних колодязів джерела № 471-477 з вводом в дію з нагрівальних пічок.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" (2707-12) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана із впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів.

Відповідно до статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (1264-12) збиток, заподіяний у результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, у повному обсязі, без застосування норм зниження стягнення і незалежно від плати за забруднення навколишнього природного середовища і погіршення якості природних ресурсів.

Розрахунок суми збитків позивачем здійснено згідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Відповідно до вимог чинного законодавства України, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Враховуючи вищевикладене суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову, оскільки відповідач порушив законодавство про охорону навколишнього природного середовища, атмосферного повітря.

Судами першої та апеляційної інстанцій також вірно застосовані норми матеріального і процесуального права, дана правильна правова оцінка встановленим у справі обставинам.

За вказаних обставин доводи касаційної скарги є безпідставними і не спростовують висновків судів.

Керуючись ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Є. Дзержинського" відхилити, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2004 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 червня 2005 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту постановлення і оскарженню не підлягає, крім із підстав, у строки та порядку, визначених ст.ст. 237 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .