ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2007 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Бившевої Л.I., Костенка М.I., Маринчак Н.Є.,
Шипуліної Т.М.
при секретарі Гончаренку Р.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.
Краматорську
на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від
22.05.2006р.
у справі № 31/17 господарського суду Донецької області
за позовом відкритого акціонерного товариства
"Енергомашспецсталь"
до 1.Державної податкової інспекції у м. Краматорську
2. Відділення Державного казначейства у м. Краматорську
про стягнення з Державного бюджету України процентів,
нарахованих на бюджетну заборгованість з податку на додану
вартість в сумі 53 708,75 грн.
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Донецької області від
21.03.2006 р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного
господарського суду від 22.05.2006р., позов задоволено: стягнуто з
коштів Державного бюджету України на користь ВАТ
"Енергомашспецсталь" проценти в сумі 53708,75 грн., нараховані на
суму бюджетної заборгованості за період з 01.11.2004 р. по
31.05.2005 р.
Судові рішення вмотивовані тим, що бюджетна заборгованість з
податку на додану вартість за серпень 2004 року в сумі 1390039,00
грн., на отримання якої позивач має право згідно підпункту 7.7.3
пункту 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, була сплачена позивачу з простроченням строку,
встановленому абзацом першим цього підпункту в редакції, чинній до
1 червня 2005 року, а відтак позивач має право на отримання
процентів в сумі 53708,75 грн., нарахованих на суму бюджетної
заборгованості з моменту її виникнення -01.11.2004 р. - по
31.05.2005 р. включно, тобто до дати набрання чинності пунктом 7.7
ст.7 зазначеного Закону в редакції Закону України "Про внесення
змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік"
( 2505-15 ) (2505-15)
та деяких інших законодавчих актів України" від
25.03.2005 р. № 2505-IУ.
В касаційній скарзі ДПI у м. Краматорську просить скасувати
ухвалені по справі судові рішення та прийняти нове рішення про
відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема,
пункту 1.8 ст.1, підпункту 7.7.5 пункту 7.7 ст.7 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити
скаргу без задоволення як необгрунтовану.
Перевіривши правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до підпунктів 7.7.1, 7.7.3 пункту 7.7 ст.7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
в редакції,
чинній до 1 червня 2005 року, у разі коли за результатами звітного
періоду різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що
виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів / робіт, послуг /
протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного
періоду має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню
платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця,
наступного після подачі декларації.
Підставою для отримання відшкодування є дані тільки
податкової декларації за звітний період. За бажанням платника
податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або
частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке
рішення платника податку відображається в податковій декларації.
Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних
грошових сум з бюджетного рахунку платника податку в установі
банку, що його обслуговує, або шляхом видачі казначейського чека,
який приймається до негайної оплати / погашення / будь-якими
банківськими установами.
Суми, що не відшкодовані платнику податку протягом
визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною
заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються
проценти на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного
банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом
строку її дії, включаючи день її погашення.
Рішенням господарського суду Донецької області від 01.07.2005
р. по справі № 25/136 за позовом ВАТ "Енергомашспецсталь" до ДПI у
м. Краматорську, ВДК у м. Краматорську про стягнення бюджетної
заборгованості з ПДВ в сумі 390039,18 грн., яке вступило в законну
силу 06.09.2005 р., встановлено, що станом на 01.11.2004 р. сума
бюджетної заборгованості з ПДВ перед позивачем за податковою
декларацією з податку на додану вартість за серпень 2004 року
складала 1390039,15 грн. На підставі висновків ДПI у м.
Краматорську позивачу 26.01.2005 р. було відшкодовано 800000,00
грн., а 31.03.2005 р. - 200000,00 грн.
Вказаним рішенням на користь позивача стягнута бюджетна
заборгованість в сумі 3900039,18 грн., фактичне відшкодування якої
позивачу в порядку виконання судового рішення було здійснено
10.01.2006 р.
Згідно частини 1 ст. 72 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
обставини,
встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або
господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при
розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або
особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Оскільки бюджетна заборгованість з ПДВ була відшкодована
позивачу з порушенням встановленого підпунктом 7.7.3 пункту 7.7
ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
в редакції, чинній до 1 червня 2005 року, суди першої та
апеляційної інстанції правомірно визнали за позивачем право на
отримання за рахунок коштів Державного бюджету України процентів,
передбачених абзацом п'ятим цього підпункту.
Разом з цим, суди попередніх інстанцій внаслідок
неправильного застосування норм матеріального права дійшли
помилкового висновку щодо моменту виникнення бюджетної
заборгованості перед позивачем, а відтак і щодо строку, протягом
якого на суму бюджетної заборгованості підлягали нарахуванню
проценти, на отримання суми яких позивач має право.
Так, згідно податкової декларації з податку на додану
вартість за серпень 2004 року позивач суму ПДВ, яка підлягає
відшкодуванню з бюджету за підсумками поточного звітного
періоду, - 1891542,00 грн. задекларував в рядку 25 "Залишок сум
ПДВ, що підлягає відшкодуванню після погашення податкових
зобов'язань платника протягом трьох наступних звітних періодів",
не вказавши цю суму в колонці Б рядка 24 "Сума бюджетного
відшкодування, яка може бути відшкодована платнику протягом
місяця, що настає після подання цієї декларації / рядок 6
Розрахунку бюджетного відшкодування /".
Волевиявлення позивача на обрання такого способу
відшкодування підтверджується зарахуванням ДПI 385986,00 грн. із
зазначеної суми бюджетного відшкодування в рахунок платежів
позивача по податковому зобов'язанню з ПДВ за жовтень 2004 року
згідно його заяви, викладеній в листі від 01.12.2004 р. № 13/6313,
адресованому ДПI у м. Краматорську.
Вказаний позивачем в податковій декларації спосіб
відшкодування є реалізацією права платника податку на зарахування
суми бюджетного відшкодування в рахунок платежів з цього податку,
передбаченого абзацом другим підпункту 7.7.3 пункту 7.7 ст.7
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Позивач не звертався до ДПI із заявою про зміну зазначеного в
податковій декларації за серпень 2004 року способу відшкодування
сум податку за вказаний звітний податковий період.
З огляду на це право позивача на отримання бюджетного
відшкодування за вказаною податковою декларацією було порушено
лише після збігу місяця, наступного після подачі декларації за
листопад 2004 року / третього із наступних податкових періодів, за
які підлягала зарахування сума бюджетного відшкодування згідно
декларації за серпень 2004 року /, тобто з 1 лютого 2005 року, як
це передбачено абзацом першим підпункту 7.7.3 пункту 7.7 ст.7
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та
ст.4 Указу Президента України "Про деякі зміни в оподаткуванні"
від 08.07.1998 р. № 857/98 ( 857/98 ) (857/98)
, прийнятого відповідно до
пункту 4 розділу ХУ "Перехідні положення" Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
/ втратив чинність згідно із Законом України від
25.03.2005 р. № 2505-IУ ( 2505-15 ) (2505-15)
/.
Оскільки проценти на суму бюджетної заборгованості за своєю
суттю є відповідальністю за порушення права платника податку на
додану вартість на отримання в установлений законом строк
бюджетного відшкодування сум податку, при відсутності порушення
такого права позивача в період з 01.11.2004 р. по 01.02.2005 р.
підстави для нарахування процентів та стягнення їх суми на користь
позивача відсутні.
Таким чином, із заявлених до стягнення згідно позову
процентів за період з 01.11.2004 р. по 31.05.2005 р. в сумі
53708,75 грн. позивач має право на стягнення за рахунок коштів
Державного бюджету України процентів за прострочення бюджетного
відшкодування за період з 01.02.2005 р. по 31.05.2005 р. в сумі
17580,84 грн. / 590039,18х0,0296х61:100+390039,18х0,0296х60:100=17
580,84; де 590039,18 грн. - сума бюджетної заборгованості на
01.02.2005 р., 390039,18 грн. - сума бюджетної заборгованості на
02.04.2005 р., 61 - кількість днів прострочення з 01.02.2005 р. по
01.04.2005 р., 60 - кількість днів прострочення з 02.04.2005 р. по
31.05.2005 р. згідно розрахунку процентів, наданого позивачем та
перевіреного в судовому процесі судами попередніх інстанцій /.
Враховуючи викладене, ухвалені по справі судові рішення судів
попередніх інстанцій підлягають зміні, а позов частковому
задоволенню.
Керуючись ст.ст. 220, 223, 225, 230, 232 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.
Краматорську задовольнити частково.
Постанову господарського суду Донецької області від
21.03.2006р. та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду
від 22.05.2006р. змінити, стягнути з Державного бюджету України на
користь ВАТ "Енергомашспецсталь" проценти, нараховані на бюджетну
заборгованість з ПДВ в сумі 17 580,84 грн. та витрати по сплаті
судового збору в сумі 175,78 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але
може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в
порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий Усенко Є.А.
Судді Бившева Л.I.
Костенко М.I.
Маринчак Н.Є.
Шипуліна Т.М.
З оригіналом згідно
Суддя Усенко Є.А.