ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                                УХВАЛА

                            IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     30 травня 2007 року м.Київ

     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:

     суддів: Фадєєвої Н.М., Бим М.Є.,  Гордійчук  М.П.,  Леонтович
К.Г., Чалого С.Я.

     розглянувши  в  попередньому  судовому  засіданні  справу  за
касаційною  скаргою  Державного  комітету  України  з   державного
матеріального резерву на ухвалу Апеляційного суду м.Києва  від  29
березня 2005 року, у  справі  №  2-121/05  за  скаргою  Державного
комітету України з державного матеріального резерву  на  постанову
Головного  державного  виконавця  Відділу  примусового   виконання
рішень  Департаменту  державної  виконавчої  служби   Міністерства
юстиції України, -

                           ВСТАНОВИЛА:

     Державний комітет України з державного матеріального  резерву
звернувся до суду зі скаргою  на  постанову  Головного  державного
виконавця  Відділу  примусового  виконання   рішень   Департаменту
державної  виконавчої  служби  Міністерства  юстиції  України  від
22.02.2005 про арешт коштів боржника.

     Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 29 березня 2005 року  в
прийнятті скарги відмовлено.

     У касаційній скарзі Державний комітет  України  з  державного
матеріального резерву просить скасувати ухвалу  апеляційного  суду
та  направити  справу  на  розгляд  апеляційного   суду   м.Києва,
посилаючись на порушення норм процесуального права.

     Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом
норм процесуального права, колегія  суддів  вважає,  що  касаційна
скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

     Відповідно   до   ст.85   Закону   України   "Про   виконавче
провадження"  ( 606-14 ) (606-14)
          скарга  у  виконавчому  провадженні   по
виконанню судових рішень на дії державного виконавця подається  до
суду, який видав виконавчий документ.

     З постанови державного виконавця вбачається, що вона винесена
в провадженні по виконанню наказів  господарського  суду  м.Києва,
виданих протягом 2002-2004 років.

     За  таких  обставин  колегія  суддів  вважає,  що  суд  вірно
відмовив у прийнятті скарги на підставі п.1 ч.1 ст.136  Цивільного
процесуального кодексу України 1963 року.

     Доводи  касаційної  скарги  зазначених  висновків   суду   не
спростовують та не дають підстав вважати, що  судом  при  розгляді
скарги допущені порушення норм процесуального права.

     Оскаржуване  судове  рішення  ухвалене  з  додержанням   норм
процесуального права.

     Згідно ч.3  ст.220-1  Кодексу  адміністративного  судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
         суд касаційної  інстанції  відхиляє  касаційну
скаргу і залишає рішення без  змін,  якщо  відсутні  підстави  для
скасування судового рішення.

     Керуючись    ст.ст.220-1,    223,    224,     231     Кодексу
адміністративного  судочинства  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
           ,   колегія
суддів, -

                            УХВАЛИЛА:

     Касаційну скаргу Державного  комітету  України  з  державного
матеріального  резерву  відхилити,  а  ухвалу  Апеляційного   суду
м.Києва від 29 березня 2005 року залишити без змін.

     Ухвала  набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення   і
оскарженню не підлягає, крім із випадків,  у  строки  та  порядку,
визначених ст.ст. 237-239  Кодексу  адміністративного  судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
         .

     Судді: