ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого: судді Фадєєвої Н.М.,
суддів: Гордійчук М.П., Бим М.Є., Леонтович К.Г., Чалого
С.Я.,
при секретарі: Коротких В.В.,
за участю представника касатора Осмоловської Г.I.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві
касаційну скаргу дочірнього підприємства Національної акціонерної
компанії "Надра України "Чернігівнафтогазгеологія" на рішення
Деснянського районного суду м. Чернігова від 2 квітня 2004 року та
ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 12 липня 2004
року у справі за скаргою дочірнього підприємства Національної
акціонерної компанії "Надра України "Чернігівнафтогазгеологія" на
неправомірні дії державного виконавця відділу державної виконавчої
служби Деснянського районного управління юстиції м. Чернігова, -
встановила:
В грудні 2003 року дочірнє підприємство Національної
акціонерної компанії "Надра України "Чернігівнафтогазгеологія"
звернулося до суду зі скаргою на неправомірні дії державного
виконавця відділу державної виконавчої служби Деснянського
районного управління юстиції м. Чернігова.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 2
квітня 2004 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду
Чернігівської області від 12 липня 2004 року, у задоволенні скарги
ДП НАК "Надра України "Чернігівнафтогазгеологія" відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, дочірнє
підприємство Національної акціонерної компанії "Надра України
"Чернігівнафтогазгеологія" звернулося з касаційною скаргою, в
якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм
матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та
направити справу на новий розгляд.
У судовому засіданні касаційної інстанції представник
позивача просила задовольнити скаргу з викладених в ній підстав,
відповідач до суду не з'явився, про час і місце розгляду справи
повідомлений належним чином.
Відповідно до ст. 220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної
інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази,
встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були
встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу.
Розглянувши касаційну скаргу та перевіривши її доводи за
матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність
підстав для задоволення касаційної скарги.
Згідно вимог ст. 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд залишає
касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін,
якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили
порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні
судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути
скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм
процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до
неправильного вирішення справи.
В ході з'ясування обставин у справі і перевірки їх доказами,
судами попередніх інстанцій встановлено наступне: рішенням
Пирятинського районного суду Полтавської області від 07 квітня
2003 року стягнуто з дочірнього підприємства Національної
акціонерної компанії "Надра України "Чернігівнафтогазгеологія" на
користь ОСОБА_1 22130 грн. 85 коп. заборгованості по втраченому
заробітку, а також моральну шкоду в сумі 2000 грн. та державне
мито в сумі 221 грн. 30 коп. на користь держави.
07 квітня 2003 року Пирятинським районним судом Полтавської
області видано виконавчий лист згідно вказаного вище рішення, в
якому зазначено, що рішення набрало законної сили 08 травня 2003
року.
10 грудня 2003 року державним виконавцем відділу ДВС
Деснянського управління юстиції м. Чернігова Малік Р.В. при
примусовому виконанні виконавчого листа № 2-176 виданого
07.04.2003 року Пирятинським районним судом Полтавської області
про стягнення з дочірнього підприємства Національної акціонерної
компанії "Надра України "Чернігівнафтогазгеологія" 24 130 грн. 85
коп. та виконавчого збору 1306 грн. 54 коп., була винесена
постанова про арешт коштів боржника в межах суми 25 337 грн. 39
коп.
Згідно ст.50 Закону України "Про виконавче провадження"
( 606-14 ) (606-14)
, в редакції на момент спору, звернення стягнення на
майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та
примусовій реалізації; стягнення за виконавчими документами в
першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній
валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах
боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на
рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів, за
наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що
знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи
інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.
Відповідно до ч.3 ст. 63 вказаного Закону державний
виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи,
що знаходяться в кредитних установах, в порядку, передбаченому цим
Законом, якщо даних про наявність у боржника - юридичної особи
рахунків і вкладів у банках чи інших фінансових установах немає,
державний виконавець одержує такі дані у податкових органів, які
зобов'язані надати йому необхідну інформацію у 3-денний строк.
Враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції
погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо
безпідставності вимог скаржника, з огляду на те, що виконавчий
лист виданий 07 квітня 2003 року виконувався після вступу рішенням
Пирятинського районного суду Полтавської області від 07 квітня
2003 року в силу, а саме 10 грудня 2003 року, коли державним
виконавцем відділу ДВС Деснянського управління юстиції м.
Чернігова Малік Р.В. винесена постанова про арешт коштів скаржника
в межах суми 25 337 грн. 39 коп.
Щодо доводів касатора про відсутність в рішенні суду рахунку,
з якого повинні стягуватись кошти згідно ст. 205 Цивільного
процесуального кодексу ( 1618-15 ) (1618-15)
, в редакції на момент
виникнення спірних правовідносин, то суд касаційної інстанції
зазначає наступне. Відповідно до ст. 336 Цивільного процесуального
кодексу ( 1618-15 ) (1618-15)
, в редакції на момент виникнення спірних
правовідносин, судове рішення підлягає скасуванню з направленням
справи на новий розгляд, якщо: справа розглянута неправомочним
суддею або складом суду; рішення постановлено чи підписано не тим
складом суддів, які розглянули справу; справу розглянуто у
відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, не
повідомлених про час і місце судового засідання; суд вирішив
питання про права і обов'язки осіб, які не були притягнуті до
участі в справі.
Iнші випадки порушення або неправильного застосування норм
процесуального права можуть бути підставою для скасування рішення
суду першої інстанції лише за умови, якщо ці порушення призвели до
неправильного вирішення справи.
Порушення судоми попередніх інстанцій вказаної норми
процесуального права не вплинуло на законність рішень.
Враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції приходить
до висновку, що судами попередніх інстанцій було вірно застосовано
норми матеріального та процесуального права, дана правильна оцінка
встановленим у справі обставинам, внаслідок чого суди дійшли
вірного висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.
Рішення судів викладені достатньо повно, висновки
обгрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та
відповідають чинному законодавству.
Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують,
оскільки грунтуються на невірному тлумаченні позивачем норм
матеріального та процесуального права.
За таких обставин підстав для скасування прийнятих по справі
судових рішень та задоволення касаційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу дочірнього підприємства Національної
акціонерної компанії "Надра України "Чернігівнафтогазгеологія"
залишити без задоволення.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 2 квітня
2004 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 12
липня 2004 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Судді:/підпис/
З оригіналом згідно.
Суддя: