Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.I.,

суддів Білуги С.В.,

Гаманка О.I.,

Заїки М.М.,

Загороднього А.Ф.,

при секретарі Замезі Ю.I.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25.09.2003 р. та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 24.11.2003 р. у справі за його позовом до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про перерахунок пенсії та відшкодування моральної шкоди, -

встановила:

У січні 2003 року ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про перерахунок пенсії та відшкодування моральної шкоди. Позивач посилався на те, що 17 червня 2002 року подав заяву та відповідні документи для перерахунку пенсії. 01 липня 2002 року управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська відмовило йому у зазначеному перерахунку, у зв'язку з чим він звернувся до суду із позовом до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про перерахунок пенсії та відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25.09.2003 р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 24.11.2003 р., у задоволенні позову ОСОБА_1відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати, а за справою постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необгрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) для зміни чи скасування судових рішень.

Законом України "Про внесення змін до деяких Законів України" (1222-14) від 17.11.1999 р. частину 3 статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) було викладено в такій редакції: "...працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років (частина перша статті 64 та статті 65, 66, 69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами першою-третьою, шостою статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85 процентів заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75 процентів заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах. При цьому розмір пенсії для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не можуть перевищувати дві з половиною величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія".

Зазначеним Законом передбачено, що дія ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) (у новій редакції) поширюється на працівників з числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконували спеціальні роботи в польотах, які вийшли на пенсію до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до підпункту "в" пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України № 418 від 21.07.1992 р. (418-92-п) під час підвищення пенсій відповідно до рішень Уряду України середньомісячний заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до підпунктів "а" і "б" цього пункту, збільшується на коефіцієнт зростання середньої заробітної плати працівників народного господарства за місяць, що передує місяцю, з якого перераховуються пенсії, порівняно з середньою заробітною платою працівників народного господарства, яка враховувалася під час призначення (перерахунку) пенсії.

Виходячи з наведеного перерахунок та збільшення розміру пенсії на коефіцієнт зростання середньої заробітної плати працівників народного господарства провадяться лише під час підвищення пенсій відповідно до рішень Кабінету Міністрів України.

28.03.2002 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 374 (374-2002-п) "Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також пенсій, призначених відповідно до інших законів України, які раніше не підвищувались". Дія цієї постанови поширюється на пенсії, призначені працівникам льотно-випробного складу суден цивільної авіації відповідно до частини З статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , і передбачає збільшення пенсій з 01.04.2002 р. непрацюючим пенсіонерам на 12 відсотків.

Iнших рішень Уряду України, після внесення 17.11.1999 р. змін до статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , про підвищення розміру пенсії працівникам льотного складу цивільної авіації не приймалося.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25.09.2003 р. та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 24.11.2003 р. у справі за його позовом до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про перерахунок пенсії та відшкодування моральної шкоди - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.