ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Співака В.I.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.I.,
Заїки М.М.,
Загороднього А.Ф.,
при секретарі Замезі Ю.I.,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на
рішення Деснянського районного суду м. Києва від 03.11.2004р. та
ухвалу апеляційного суду м. Києва від 03.03.2005р. по справі за
скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії та рішення Деснянської
районної у м. Києві державної адміністрації і Київської міської
державної адміністрації, -
встановила:
У червні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на
неправомірні дії та рішення Деснянської районної у м. Києві
державної адміністрації і Київської міської державної
адміністрації.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від
03.11.2004р. скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково. Визнано
неправомірними дії Головного управління житлового забезпечення
Київської міської державної адміністрації в частині ненадання
ОСОБА_1 повної і обгрунтованої письмової відповіді з усіх
поставлених у його заяві від 11.05.2004р. питань. Зобов'язано
Головне управління житлового забезпечення Київської міської
державної адміністрації надати ОСОБА_1 повну і обгрунтовану
письмову відповідь на його заяву від 11.05.2004р. У задоволенні
скарги в іншій частині було відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 03.03.2005р.
апеляційну скаргу ОСОБА_1 було відхилено, а рішення Деснянського
районного суду м. Києва від 03.11.2004р. залишено без змін.
ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить рішення
Деснянського районного суду м. Києва від 03.11.2004р. та ухвалу
апеляційного суду м. Києва від 03.03.2005р. скасувати та ухвалити
нове рішення про задоволення скарги в повному обсязі.
Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення
судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає,
що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних
підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що
скаржник з 1983 року знаходиться на квартирному обліку в
Деснянському районі м. Києва. Оскільки на протязі цього часу житло
отримано не було він звернувся з заявою від 24.03.2004р. до голови
Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації та зі
скаргою від 11.05.2004р. до начальника Головного управління
житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації.
У листі першого заступника голови Деснянської районної у м. Києві
державної адміністрації від 29.04.2004р. № 05-11-195 було надано
повні відповіді на всі питання, поставлені в заяві від
24.03.2004р., та 26.04.2004р. скаржнику були надані для
ознайомлення реєстраційні книги та інші документи стосовно обліку
та розподілу житлової площі. Оскільки з документів, наданих для
ознайомлення, скаржнику було заборонено зробити копії та у
відповіді першого заступника начальника Головного управління
житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації
по пунктам 1, 2 скарги від 11.05.2004р. не надано повних
відповідей, а на пункт 5 не надано відповіді взагалі, ОСОБА_1
звернувся до суду.
Судами першої та апеляційної інстанції при прийнятті рішення
про часткове задоволення скарги ОСОБА_1, визнання неправомірними
дій Головного управління житлового забезпечення Київської міської
державної адміністрації та зобов'язання останньої надати повні та
обгрунтовані відповіді на питання, поставлені у його заяві від
11.05.2004р. не були повно та всебічно з'ясовані обставини справи.
Так, приймаючи рішення, суди посилалися на те, що інформація та
відомості, які вимагав ОСОБА_1 для ознайомлення, та з яких
намагався робити виписки, є конфіденційною, тому в цій частині
вимоги скаржника є безпідставними. Однак суди першої та
апеляційної інстанції не досліджували та не послалися у своїх
рішеннях на документи (положення, інструкції, внутрішні накази
Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації) та інші
нормативно-правові акти, які б надавали інформації та відомостям,
що вимагав скаржник, статус конфіденційної інформації.
Таким чином, судами першої та апеляційної інстанції обставини
по справі були з'ясовані неповно, тому касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню, рішення судів першої та апеляційної
інстанції скасуванню, а справа направленню на новий судовий
розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 03.11.2004р.
та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 03.03.2005р. по справі за
скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії та рішення Деснянської
районної у м. Києві державної адміністрації і Київської міської
державної адміністрації - скасувати.
Справу направити на новий судовий розгляд до Деснянського
районного суду м. Києва.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.I. Співак
Судді С.В. Білуга
О.I. Гаманко
М.М. Заїка
А.Ф. Загородній
Згідно з оригіналом Суддя С.В. Білуга