ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     29 травня 2007 року м. Київ
 
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у
складі:
 
     Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.
 
     Суддів - Бим М.Є., Гордійчук  М.П.,  Леонтович  К.Г.,  Чалого
С.Я.
 
     розглянувши  у   попередньому   розгляді   касаційну   скаргу
Відкритого  акціонерного  товариства   "Центральна   збагачувальна
фабрика  "  Октябрська"  на  постанову   Донецького   апеляційного
господарського  суду  від  14.11.2005р.  у   справі   за   позовом
Донецького  обласного   відділення   Фонду   соціального   захисту
інвалідів  до  Відкритого  акціонерного   товариства   "Центральна
збагачувальна  фабрика  "  Октябрська"  про   стягнення   штрафних
санкцій, -
 
                      В С Т А Н О В И Л А :
 
     Позивач Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту
інвалідів звернулось до господарського суду  Донецької  області  з
позовом про  стягнення  з  ВАТ  Центральна  збагачувальна  фабрика
"Октябрська"   дочірнього   підприємства   державної   холдінгової
компанії "Донбасвуглезбагачення" 9771  грн.  штрафних  санкцій  за
невиконання 4% нормативу робочих місць у кількості 1 робоче  місце
для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2004р.,  посилаючись
на те, що відповідачем на порушення ст.. 19  Закону  України  "Про
основи соціальної захищеності інвалідів в  Україні"  ( 875-12 ) (875-12)
          №
875-ХII від  21.03.1991р.,  п.п.3,5  Положення  про  робоче  місце
інваліда  та  порядок  працевлаштування  інвалідів,  затвердженого
постановою Кабінету  Міністрів  України  від  03.05.1995рю  №  314
( 314-95-п ) (314-95-п)
         не виконано нормативу  по  створенню  восьми  робочих
місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
 
     Рішенням   господарського   суду   Донецької   області    від
03.10.2005р. у задоволенні  позовних  вимог  Донецького  обласного
відділення Фонду соціального захисту інвалідів відмовлено.
 
     Постановою Донецького апеляційного  господарського  суду  від
14.11.2005р. апеляційна  скарга  Донецького  обласного  відділення
Фонду   соціального   захисту   інвалідів   задоволена,    рішення
господарського суду Донецької області від 03.10.2005р.  скасоване,
ухвалене нове  судове  рішення,  яким  задоволені  позовні  вимоги
Донецького  обласного   відділення   Фонду   соціального   захисту
інвалідів.
 
     Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням  Донецького
апеляційного господарського суду,  ВАТ  "Центральна  збагачувальна
фабрика " Октябрська" звернулося з касаційною  скаргою  до  Вищого
адміністративного суду України, у якій просить скасувати постанову
Донецького  апеляційного  господарського  суду,  залишити  в  силі
рішення господарського суду Донецької  області  від  14.11.2005р.,
посилаючись на порушення норм матеріального права.
 
     Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
     Згідно  із  ст.19  Закону  України  "Про  основи   соціальної
захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
         від 21.03.1991р. № 875
в редакції, що діяла у  2004  році,  для  підприємств,  установ  і
організацій  незалежно  від  форми  власності   і   господарювання
встановлюється   норматив   робочих   місць    для    забезпечення
працевлаштування  інвалідів  у  розмірі  чотирьох  відсотків   від
загальної чисельності працюючих,  а  якщо  працює  від  15  до  25
чоловік  -  у  кількості  одного  робочого  місця,  якщо  інше  не
передбачено законом. Відповідальність за незабезпечення  наведених
нормативів покладена на керівників відповідних підприємств.
 
     Статтею 20  вказаного  Закону  передбачено,  що  підприємства
(об'єднання),  установи  і  організації,  де  кількість  працюючих
інвалідів менша,  ніж  установлено  нормативом,  щороку  сплачують
відділенням Фонду України соціального  захисту  Iнвалідів  штрафні
санкції,  сума  яких  визначається  у  розмірі  середньої   річної
заробітної плати на відповідному підприємстві  (в  об'єднанні),  в
установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
 
     Згідно пунктів 1, 3 Положення про робоче місце інваліда і про
порядок  працевлаштування  інвалідів,   затвердженого   постановою
Кабінету Міністрів України від 03.05.1995р. № 314 ( 314-95-п ) (314-95-п)
         (із
змінами), робоче місце інваліда  -  це  окреме  робоче  місце  або
ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в  установі
та організації незалежно від форм власності та господарювання,  де
створено необхідні умови для праці інваліда. Робоче місце інваліда
вважається створеним, якщо воно  відповідає  встановленим  вимогам
робочого місця для  інвалідів  відповідної  нозології,  атестоване
спеціальною комісією підприємства за  участю  представників  МСЕК,
органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій  Iнвалідів,
і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.
 
     Відповідно   до   п.5   вказаного   Положення,   підприємства
розробляють заходи щодо створення  робочих  місць  для  інвалідів,
включають  їх  до   колективного   договору,   інформують   центри
зайнятості,  місцеві  органи  соціального  захисту  населення   та
відділення  Фонду  соціального  захисту  інвалідів  про  створення
(пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.
 
     Пунктом 14 означеного Положення передбачено, що  підприємства
інформують  державну   службу   зайнятості   та   місцеві   органи
соціального захисту населення про вільні робочі місця та  вакантні
посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.
 
     Відповідно до п.2.1.  Iнструкції  щодо  заповнення  державної
статистичної звітності за  формами  №  3-ПН  "Звіт  про  наявність
вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках",
затвердженої наказом Державного комітету  статистики  України  від
06.07.1998р. № 244 ( z0464-98 ) (z0464-98)
         , звіт за формою № 3-ПН  подається
підприємствами, незалежно від  форм  власності  і  господарювання,
місцевому центру зайнятості 28 числа щомісячно; у графі 4 (з графи
2)  проставляється  наявність  вільних  робочих  місць  (вакантних
посад) в рахунок річної броні, встановленої  місцевими  державними
адміністраціями відповідно до ст.5 Закону  України  "Про  внесення
змін до Закону України "Про зайнятість  населення"  ( 665/97-ВР ) (665/97-ВР)
        ;
для працевлаштування громадян, які потребують соціального  захисту
і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці,  а  також
для пенсіонерів, учнів, студентів,  інвалідів.  Наявність  вільних
робочих місць (вакантних посад) зазначається щодо кожної категорії
громадян окремо під такими шифрами: ...14 - інваліди. Отже,  звіти
за формою державної статистичної звітності № ПН  містять  вичерпну
інформацію про наявність на підприємстві вільних робочих місць для
працевлаштування інвалідів протягом звітного періоду.
 
     Таким чином, працевлаштування  інвалідів  може  здійснюватися
органами, визначеними у ст. 18 Закону № 875 ( 875-12 ) (875-12)
         ,  лише  за
наявності отриманої від підприємства інформації про вільні  робочі
місця та вакантні посади, на  яких  може  використовуватися  праця
інваліда.
 
     Як встановлено матеріалами  справи,,  згідно  зі  звітом  про
зайнятість  та  працевлаштування  інвалідів  за   2004р.   Ф-10-ПI
фактично працювало 8  інвалідів,  а  повинно  16,  інша  звітність
відповідачем не надавалась, зокрема шляхом подання  звітності  або
іншим чином, органи працевлаштування не  інформувались.  Також  не
розроблялись відповідачем заходи щодо створення робочих місць  для
інвалідів, атестація не проводилась.
 
     Суд апеляційної  інстанції  зробив  правильний  висновок  про
неправильне застосування норм  матеріального  права  судом  першої
інстанції, неправомірність висновку господарського суду  Донецької
області стосовно неможливості стягнути суму  штрафних  санкцій  на
підставі ст.20  Закону  в  зв"язку  з  відсутністю  у  відповідача
облікованого прибутку за звітний період, оскільки Закон України  №
875-ХII  ( 875-12 ) (875-12)
          від  21.03.1991р.  не  ставить  в  залежність
обов"язок  щодо  сплати  санкцій  від  наявності  чи   відсутності
прибутку, а вказує лише джерело сплати.
 
     Враховуючи викладене, колегія судів  вважає,  що  оскаржуване
судове рішення законне і обгрунтоване, порушень норм матеріального
чи процесуального права судами при розгляді цього  спору  допущено
не було.
 
     Таким чином, суд  апеляційної  інстанції  дійшов  правильного
висновку про наявність підстав для задоволення позову.
 
     Керуючись  ст.ст.  220,  220-1,   221,   224,   231   Кодексу
адміністративного  судочинства  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
           ,   колегія
суддів, -
 
     У Х В А Л И Л А :
 
     Касаційну  скаргу  Відкритого   акціонерного   товариства   "
Центральна  збагачувальна  фабрика   "Октябрська"   залишити   без
задоволення, а постанову  Донецького  апеляційного  господарського
суду від 14.11.2005р. - без змін.
 
     Ухвала набирає чинності з моменту проголошення  і  оскарженню
не підлягає.
 
     Судді :