ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів: Фадєєвої Н.М., Леонтович К.Г., Бим М.Є., Чалого С.Я.,
Гордійчук М.П.,
розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною
скаргою Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому
районі м. Чернівці на постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 10.10.2005 року у справі № 3/93 за позовом
АКБ "Укрсоцбанк" в особі Чернівецької обласної філії до Управління
Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці про
визнання недійсним рішення, -
встановила:
Акціонерно-комерційний банк "Укрсоцбанк" в особі Чернівецької
обласної філії звернувся до суду з позовом до Управління
Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці про
визнання недійсним рішення №3 від 28.02.2005 року про застосування
фінансових санкцій за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне
зарахування на банківські рахунки органів пенсійного фонду сум
страхових внесків, фінансових санкцій, вважаючи дане рішення
неправомірним.
Рішенням господарського суду Чернівецької області від
20.07.2005 року, залишеним без змін постановою Львівського
апеляційного господарського суду від 10.10.2005 року, позов АКБ
"Укрсоцбанк" в особі Чернівецької обласної філії до Управління
Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці
задоволено повністю.
Не погоджуючись із постановленим у справі рішенням суду
апеляційної інстанції відповідач подав касаційну скаргу, в якій
просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від
10.10.2005 року скасувати та винести нове рішення про відмову в
позові.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції вірно встановлено наступне.
Управлінням Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м.
Чернівці за період з 01.10.2003 р. по 20.02.2005 р. проведено
перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та
своєчасності сплати внесків на обов'язкове державне пенсійне
страхування до Пенсійного фонду України Колективним підприємством
салоном "Весна", яке обслуговується Чернівецькою обласною філією
АКБ "Укрсоцбанк". В процесі проведення перевірки встановлено, що
банк видавав готівкові кошти для виплати заробітної плати без
одночасного подання платником платіжних доручень про перерахування
коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або
документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум, розмір яких
становить 29 943, 68 грн.
За результатами даної перевірки був складений акт № 9 від
21.02.2005 р., на підставі якого прийнято рішення № 3 від
28.02.2005 р. про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне
перерахування або несвоєчасне зарахування на банківські рахунки
органів Пенсійного фонду сум страхових внесків, фінансових санкцій
на суму 29 143, 68 грн. до Чернівецької обласної філії АКБ
"Укрсоцбанк".
Відповідно до п. 2 ч. 10 ст. 106 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до банків фінансові
санкції за порушення вимог, передбачених частиною 12 статті 20
цього Закону, накладається штраф у розмірі суми страхових внесків,
яка підлягає сплаті страхувальником.
Враховуючи вказане, судом апеляційної інстанції зроблено
обгрунтований висновок, що відповідачем неправильно застосовано
норми матеріального права, а саме: ст. 106 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
,
оскільки даною статтею передбачено застосування виконавчими
органами Пенсійного фонду фінансових санкцій до банків, а не до
банківських установ.
Відповідно до ч. 3 ст. 334 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
, ст. 2 Закону України "Про банки і банківську
діяльність" ( 2121-14 ) (2121-14)
від 07.12.2000 р. № 2121-Ш з наступними
змінами та доповненнями, банк є юридичною особою. Згідно з п.1.6
"Iнструкції про організацію роботи з готівкового обігу установами
банків України", затвердженої Постановою Правління Національного
банку України від 19.02.2001 р. №69, зареєстрованої в Міністерстві
юстиції України 12.03.2001 р. за №216/5407 ( z0216-01 ) (z0216-01)
, під
установами банків слід розуміти територіальні управління
Національного банку, Операційне управління Національного банку,
банки та їх філії, відділення та інші підрозділи банків.
Враховуючи зміст вказаних положень суд апеляційної інстанції
дійшов вірного висновку про те, що до відповідальності за
порушення вимог ч.12 ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
притягується банк як
юридична особа, а не її структурний підрозділ.
Згідно матеріалів справи, а саме: Свідоцтва про державну
реєстрацію юридичної особи серії АОО № 052727, Статуту АКБ
"Укрсоцбанк", довідки Чернівецького обласного управління
статистики № 31 від 20.01.2000 р. та довідки Головного
міжрегіонального управління статистики у м. Києві № 8754/05 від
13.05.2005 р., Положення про Чернівецьку обласну філію АКБ
"Укрсоцбанк" остання не є юридичною особою, а лише її структурним
підрозділом.
За таких обставин судом апеляційної інстанції зроблено
правильний висновок, що рішенням № 3 від 28.02.205 р. штраф у сумі
29943, 68 грн. застосовано до Чернівецької обласної філії АКБ
"Укрсоцбанк", до якої він відповідно до вимог пункту 2 частини 10
статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне
пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
застосовуватися не може,
оскільки питання щодо стягнення тих чи інших сум на підставі
рішень, рівно як і виконання цих рішень у рамках Закону № 606-ХIУ
відбувається тільки стосовно юридичних осіб, а не їх структурних
підрозділів.
Відповідно до ст. 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд
касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а
судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної
інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального
права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних
дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають
підстав для висновку про неправильне застосування судом
апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права,
яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення
справи.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції виніс
законне і обгрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм
матеріального та процесуального права і підстав для його
скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
Вищого адміністративного суду України, -
ухвалила:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в
Першотравневому районі м. Чернівці відхилити.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
10.10.2005 року залишити без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Судді:
(підписи)
З оригіналом згідно
Суддя Вищого адміністративного суду України К.Г.Леонтович