ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
                              УХВАЛА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     24 травня 2007 року  м. Київ
     Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
     головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,
     суддів:  Бившевої  Л.I.,  Костенка   М.I.,   Маринчак   Н.Є.,
Шипуліної Т.М.
     при секретарі  Павлушку Р.С.
 
     розглянувши у відкритому судовому засіданні
     касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної
особи ОСОБА_1
     на    постанову    Київського    міжобласного    апеляційного
господарського суду від 18.03.2005р.
     у  справі  №  3/106-17/333  господарського  суду  Полтавської
області
     за позовом Регіонального  управління  Департаменту  з  питань
адміністрування акцизного збору  і  контролю  за  виробництвом  та
обігом  підакцизних  товарів  Державної  податкової  адміністрації
України в Полтавській області
     до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1
     про стягнення 2 700,00 грн.
                            ВСТАНОВИВ:
     Рішенням  господарського   суду   Полтавської   області   від
30.12.2004р. в задоволенні позовних вимог про стягнення з суб'єкта
підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1  2  700,00  грн.
штрафних санкцій, накладених на відповідача на підставі статті  17
Закону України  "Про  державне  регулювання  виробництва  і  обігу
спирту етилового, коньячного і плодового,  алкогольних  напоїв  та
тютюнових  виробів"  ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
        ,  та  добровільно   несплачених
згідно рішення  про  застосування  штрафних  /фінансових/  санкцій
НОМЕР_1.
     Висновок суду першої інстанції обгрунтований тим, що  позивач
не наділений правом на звернення до суду з позовом  про  стягнення
штрафних  санкцій,  оскільки  таке  право  не  передбачене  чинним
законодавством, зокрема статтею 16 Закону  України  "Про  державне
регулювання виробництва і обігу  спирту  етилового,  коньячного  і
плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
        .
     Постановою     Київського      міжобласного      апеляційного
господарського суду від 18.03.2005р. рішення  господарського  суду
Полтавської області від 30.12.2004р. скасовано  та  прийнято  нове
рішення, яким позов задоволено.
     Задовольняючи позов,  суд  апеляційної  інстанції  виходив  з
того, що Департамент з питань адміністрування  акцизного  збору  і
контролю за виробництвом та обігом підакцизних  товарів  Державної
податкової адміністрації України в Полтавській області,  діючий  у
складі регіональних управлінь  та  відділень,  входить  в  систему
органів державної податкової служби як структурний  підрозділ  ДПА
України, а відтак має право на звернення до  суду  з  позовом  про
стягнення до бюджету штрафних санкцій на підставі пункту 8 частини
1 статті 11  Закону  України  "Про  державну  податкову  службу  в
Україні" ( 509-12 ) (509-12)
         .
     В  касаційній  скарзі  ОСОБА_1  просить  скасувати  постанову
апеляційного господарського суду та залишити в силі  рішення  суду
першої  інстанції,  посилаючись  на  порушення  судом  апеляційної
інстанції норм матеріального права.
     Заперечуючи  проти   касаційної   скарги,   позивач   просить
відмовити в задоволенні скарги, як необгрунтованої.
     Перевіривши  правильність  застосування   судами   попередніх
інстанцій норм матеріального  і  процесуального  права,  юридичної
оцінки обставин справи, колегія  суддів  Вищого  адміністративного
суду України приходить до висновку, що касаційна  скарга  підлягає
задоволенню з таких підстав.
     Судом  апеляційної  інстанції  встановлено,  що  рішення  про
застосування штрафних санкцій НОМЕР_1, яким  визначена  до  сплати
спірна сума штрафних санкцій, прийняте на підставі акту  перевірки
НОМЕР_2, яким зафіксовано, що ОСОБА_1 в порушення статті 15 Закону
України "Про  державне  регулювання  виробництва  і  обігу  спирту
етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових
виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
         здійснювала роздрібну торгівлю алкогольними
напоями без наявності відповідної ліцензії та за  цінами,  нижчими
від встановлених мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої.
     Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи.
     Висновок суду апеляційної інстанції про  те,  що  Регіональне
управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і
контролю за виробництвом та обігом підакцизних  товарів  Державної
податкової адміністрації України в  Полтавській  області  наділене
правом на застосування штрафних санкцій за порушення вимог  Закону
України "Про  державне  регулювання  виробництва  і  обігу  спирту
етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових
виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
        , відповідає правильному застосуванню статті
11 Закону  України  "Про  державну  податкову  службу  в  Україні"
( 509-12 ) (509-12)
        ,  наказу  ДПА  України  від  09.08.2001р.  №  320,   на
виконання якого  створено  Департамент  з  питань  адміністрування
акцизного збору і контролю за виробництвом та  обігом  підакцизних
товарів,  пункту  1.1   Положення   про   Департамент   з   питань
адміністрування акцизного збору  і  контролю  за  виробництвом  та
обігом підакцизних  товарів,  затвердженого  наказом  ДПА  України
НОМЕР_3.
     Разом з тим, відповідно до статті 238 Господарського  кодексу
України ( 436-15 ) (436-15)
         за порушення встановлених законодавчими  актами
правил   здійснення   господарської   діяльності   до    суб'єктів
господарювання можуть  бути  застосовані  уповноваженими  органами
державної   влади   або    органами    місцевого    самоврядування
адміністративно-господарські      санкції,      тобто       заходи
організаційно-правового або  майнового  характеру,  спрямовані  на
припинення правопорушення суб'єкта  господарювання  та  ліквідації
його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій,  умови
та порядок  їх  застосування  визначаються  цим  Кодексом,  іншими
законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції  можуть
бути встановлені виключно законами.
     Штрафні /фінансові/ санкції за порушення встановлених Законом
України "Про  державне  регулювання  виробництва  і  обігу  спирту
етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових
виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
         вимог здійснювати в  тому  числі  роздрібну
торгівлю алкогольними напоями на підставі ліцензії та  за  цінами,
не  нижчими  від  встановлених  мінімальних  роздрібних   цін   на
алкогольні   напої,   підпадає    під    законодавче    визначення
адміністративно-господарської санкції та є такою санкцією за своєю
юридичною сутністю.
     Згідно статті 250 Господарського кодексу  України  ( 436-15 ) (436-15)
        
адміністративно-господарські санкції можуть  бути  застосовані  до
суб'єкта господарювання протягом шести  місяців  з  дня  виявлення
порушення, але не пізніше як через один рік з  дня  порушення  цим
суб'єктом  встановлених  законодавчими  актами  правил  здійснення
господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
     З  огляду  на  те,  що  адміністративно-господарські  санкції
загалом і штрафні санкції за порушення порядку  обігу  алкогольних
напоїв, зокрема, є конфіскаційними, оскільки своїм наслідком мають
вилучення державою у суб'єкта господарювання основних чи оборотних
фондів, іншого майна, їх  застосування  відповідно  до  статті  41
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
         можливе лише за рішенням  суду.
З врахуванням цього і звернення контролюючого  органу  до  суду  з
позовом про стягнення сум адміністративних санкцій в разі  відмови
суб'єкта господарювання від  їх  сплати  в  добровільному  порядку
повинно бути в межах строків, встановлених статтею 250 ГК  України
( 436-15 ) (436-15)
        .
     При виявленні позивачем порушень частини  6  статті  15  "Про
державне  регулювання  виробництва  і  обігу   спирту   етилового,
коньячного і плодового, алкогольних напоїв та  тютюнових  виробів"
23.09.2003р. позовна заява була  подана  до  суду  07.07.2004  р.,
тобто  вимога   про   застосування   адміністративно-господарських
санкцій була заявлена за межами граничного  шестимісячного  строку
від дня виявлення правопорушення, передбаченого статтею 250  цього
Кодексу.
     Враховуючи викладене,  висновок  суду  першої  інстанції  про
відмову в задоволенні позову є правильним безвідносно від  мотивів
такого висновку.
     Керуючись  ст.ст.   220,   223,   226,   230,   231   Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,
                         У Х В А Л И В :
     Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної
особи ОСОБА_1 задовольнити.
     Скасувати  постанову  Київського  міжобласного   апеляційного
господарського суду від  18.03.2005р.,  а  рішення  господарського
суду Полтавської області від 30.12.2004р. залишити в силі.
     Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та  в  порядку,
передбачених   статтями    236-238    Кодексу    адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Головуючий  Усенко Є.А.
     Судді  Бившева Л.I.
     Костенко М.I.
     Маринчак Н.Є.
     Шипуліна Т.М.
     З оригіналом згідно
     Суддя  Усенко Є.А.