ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 травня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Цуркан М.I.
судді-доповідача Гуріна М.I.
суддів Амєліна С.Є.
Ліпського Д.В.
Юрченка В.В.
секретар судового засідання Міненко I.М.
за участю позивача ОСОБА_1, представника Державної податкової
адміністрації в Одеській області Артошина О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової адміністрації в Одеській області на постанову
Приморського районного суду міста Одеси від 22.03.2006 року та
ухвалу апеляційного суду Одеської області від 20.09.2006 року у
справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації в
Одеській області, Спеціалізованої державної податкової інспекції у
Приморському районі міста Одеси, третя особа Голова Державної
податкової адміністрації в Одеській області про поновлення на
роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,
відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
Державної податкової адміністрації в Одеській області,
Спеціалізованої державної податкової інспекції у Приморському
районі міста Одеси, третя особа Голова Державної податкової
адміністрації в Одеській області про поновлення на роботі,
стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,
відшкодування моральної шкоди.
Постановою Приморського районного суду міста Одеси від
22.03.2006 року позов задоволено частково. Поновлено ОСОБА_1 на
посаді старшого державного податкового інспектора відділу
оперативного контролю управління контрольно-перевірочної роботи
Державної податкової адміністрації Одеської області. Стягнуто з
Державної податкової адміністрації Одеської області на користь
позивача заробіток за час вимушеного прогулу з 29.10.2005 року по
день поновлення на роботі суму в розмірі 8 599 грн. та стягнуто з
Державної податкової адміністрації Одеської області компенсацію за
моральну шкоду в розмірі 2 000 грн. постанову допущено до
негайного виконання.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 20.09.2006
року постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Рішення судів мотивовані тим, що відповідачем не надано суду
доказів правомірності формулювання причин звільнення позивача.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Державна
податкова адміністрація Одеської області звернулася з касаційною
скаргою, в якій просить скасувати постанову Приморського районного
суду міста Одеси від 22.03.2006 року та ухвалу апеляційного суду
Одеської області від 20.09.2006 року, а у справі ухвалити нове
рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись
на неправильне застосування судами норм матеріального та
процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судом норм
матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у
справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що
ОСОБА_1 з 2004 року згідно наказу НОМЕР_4 у порядку переведення з
ДПI Приморського району міста Одеси був призначений на посаду
старшого державного податкового ревізора інспектора відділу
оперативного контролю управління контрольно-перевірочної роботи
СДПI у Приморському районі міста Одеси. 28.09.2005 року наказом
СДПI у Приморському районі міста Одеси заНОМЕР_1 ОСОБА_1 був
звільнений з займаної посади у порядку переведення на роботу до
ДПА в Одеської області на підставі його заяви та наказу ДПА
НОМЕР_2 про призначення позивача на роботу на посадіIНФОРМАЦIЯ_1,
як такого, що пройшов за конкурсом, в порядку переведення із СПДI
у Приморському районі міста Одеси з установленням ОСОБА_1
посадового окладу згідно із штатним розписом та збереженням
присвоєного раніше спеціального звання "Iнспектор податкової
служби 1 рангу" з виплатою надбавки до посадового окладу за
спеціальне звання у розмірі, передбаченому постановою КМ України
від 07.02.2000 року № 225 ( 225-2000-п ) (225-2000-п)
"Про доповнення постанови
Кабінету Міністрів України від 13.12.1999 року № 2288"
( 2288-99-п ) (2288-99-п)
. Однак 07.10.2005 року в.о. голови ДПА Одеської
області Косолаповим А.Г. був виданий наказ НОМЕР_1 про відміну
наказу ДПА в Одеської області НОМЕР_3 про призначення ОСОБА_1, у
зв'язку з тим, що він з 28.09.2005 року не приступив до виконання
своїх службових обов'язків на посаді IНФОРМАЦIЯ_1.
Крім того, судами встановлено, що відсутність позивача на
новому місті роботи з 28.09.2005 року до 30.09.2005 року
обумовлена невизначеністю дати переводу на нову посаду, оскільки в
той період Голова ДПА знаходився на лікарняному у зв'язку з чим
ОСОБА_1 займався контрольною роботою у СДПI міста Одеси і це
підтверджено матеріалами справи.
Матеріалами справи підтверджена і та обставина, що відповідно
до наказу НОМЕР_5 "Про відміну наказу ДПА В Одеській області
НОМЕР_3 "Про призначення ОСОБА_1 на посаду старшого державного
податкового інспектора відділу оперативного контролю управління
контрольно-перевірочної роботи державної податкової адміністрації
в Одеській області" ОСОБА_1 з посади не звільнявся, оскільки у
наказі мова йде лише про скасування наказу, в якому не зазначено,
на якій посаді залишається працювати позивач, оскільки відповідно
до його заяви він просив звільнити його із посади старшого
державного ревізора відділу оперативного контролю управління
контрольно-перевірочної роботи спеціалізованої державної
податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси у порядку
переведення на роботу до ДПА Одеської області.
У наказі "Про відміну наказу ДПА В Одеській областіНОМЕР_6
"Про призначення ОСОБА_1 на посаду старшого державного податкового
інспектора відділу оперативного контролю управління
контрольно-перевірочної роботи державної податкової адміністрації
в Одеській області" не зазначено де залишається працювати позивач.
Отже, при ухваленні рішень суди дійшли вичерпних юридичних
висновків щодо встановлених обставин справи, а доводи касаційної
скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді
справи було допущено порушення норм матеріального чи
процесуального права, що призвело до неправильного вирішення
спору.
За таких обставин, коли судами першої та апеляційної
інстанцій не допущено порушень норм процесуального права при
ухваленні судових рішень та вчиненні процесуальних дій, касаційна
скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без
змін.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Державної податкової адміністрації в
Одеській області залишити без задоволення, а постанову
Приморського районного суду міста Одеси від 22.03.2006 року та
ухвалу апеляційного суду Одеської області від 20.09.2006 року -
без змін.
Ухвала є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадків,
встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий
(підпис)
М.I. Цуркан
Судді
(підпис)
С.Є. Амєлін
(підпис)
М.I. Гурін
(підпис)
Д.В. Ліпський
(підпис)
В.В. Юрченко
З оригіналом згідно
Суддя М.I. Гурін