ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
24 травня 2007 року м. Київ
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді Бутенка В.I.,
суддів: Лиски Т.О., Панченка О.I., Сороки М.О., Штульмана
I.В.,
при секретарі Мацюк Т.С.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку
касаційного провадження справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на
рішення Вишгородського районного суду Київської області від 25
квітня 2006 року та ухвалу судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Київської області від 25 липня 2006 року у
справі за позовом ОСОБА_2 до Вишгородського районного відділу
земельних ресурсів, Новопетрівської сільської ради, ОСОБА_3,
ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним Державного акту на право
приватної власності на землю виданого ОСОБА_4,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач ОСОБА_2. в листопаді 2005 року звернувся до суду з
позовом до Вишгородського районного відділу земельних ресурсів,
Новопетрівської сільської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про
визнання Державного акту на право приватної власності на землю,
виданого ОСОБА_4, недійсним.
Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що він з 1968 року
є членом садівницького товариства IНФОРМАЦIЯ_1. Його земельна
ділянка НОМЕР_1 знаходиться з краю біля паркану, напроти ділянки
НОМЕР_2. Між цими ділянками з самого заснування товариства
проходила дорога загального користування до самого паркану.
Під час приватизації земельних ділянок відповідачі по
справі - районний відділ земельних ресурсів та голова
Новопетрівської сільської ради Борисенко К.П., голова правління
садівницького товариства IНФОРМАЦIЯ_1 Калюжний В.Л., не вивчивши
належним чином документи, незаконно передали господарю ділянки
НОМЕР_2 ОСОБА_4 частину земельної ділянки ОСОБА_2. площею 20 кв.м.
та дорогу загального користування. Внаслідок цього позивач
позбавлений права вільного доступу до насаджень з боку дороги,
догляду за ними. Відповідач ОСОБА_5. купив земельну ділянку у
ОСОБА_4., має намір будувати гараж. Просить визнати Державний акт
на право приватної власності на землю, виданий ОСОБА_4 недійсним.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від
25 квітня 2006 року, залишеним без змін ухвалою судової палати в
цивільних справах апеляційного суду Київської області від 25 липня
2006 року в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач
подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, а справу
направити на новий розгляд до суду першої інстанції за місцем
проживання позивача. На думку позивача, місцевим судом та
апеляційною інстанцією невірно застосовані норми матеріального та
процесуального права.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_2. підлягає
частковому задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи рішення суди виходили з того, що даний спір
відноситься до справ адміністративної юрисдикції. Проте з таким
висновком погодитися не можна виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, справа
адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення
адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б
однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого
самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт,
який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства,
в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Судами встановлено, що спірні правовідносини між сторонами
виникли у зв'язку з передачею позивачу у власність Новопетрівською
сільською радою земельної ділянки в садівничому товаристві
"IНФОРМАЦIЯ_2, частина якої пізніше була надана в користування
третій особі ОСОБА_4, яка після отримання Державного акту про
право власності на землю продала її ОСОБА_5
Предметом спору в даній справі є право користування земельною
ділянкою, зокрема, відновлення порушеного права зі сторони третіх
осіб, які як і позивач, на підставі рішень владного органу
використовують відповідну земельну ділянку.
Тобто між сторонами існує спір про право, що в свою чергу
виключає її розгляд в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу
адміністративного судочинства України суд, закриває провадження у
справі, якщо справу не належить розглядати в порядку
адміністративного судочинства.
Таким чином, якщо провадження за заявою, яку не належить
розглядати в порядку адміністративного судочинства, було помилково
порушено, суд закриває провадження у справі на підставі пункту 1
частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства
України.
Враховуючи положення пункту 4 частини 1 статті 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
усі ухвалені в
даній справі судові рішення підлягають скасуванню.
Керуючись ст.ст. 157, 221, 223, 228, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
Вищого адміністративного суду України, -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалені в справі судові рішення скасувати. Провадження у
справі закрити.
Роз'яснити що розгляд таких справ відноситься до юрисдикції
цивільних судів.
Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення і
оскарженню не підлягає, за винятком випадків, передбачених ст. 237
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий
Судді: