Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.I.

суддів Білуги С.В.

Гаманка О.I.

Загороднього А.Ф.

Заїки М.М.

при секретарі Полинько Д. М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 лютого 2005 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 07 червня 2005 року у справі за його позовом до ГУ МВС України в м. Києві про поновлення на роботі, -

в с т а н о в и л а:

У липні 2003 року ОСОБА_1. звернувся до суду із позовом до ГУ МВС України в м. Києві про поновлення на роботі.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 15 лютого 2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 07 червня 2005 року, в задоволенні позову відмовлено.

На зазначені судові рішення надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, в якій ставиться питання про скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та перевіривши судові рішення у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необгрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) для зміни чи скасування судових рішень.

Судами встановлено, що ОСОБА_1. проходив службу в органах внутрішніх справ з липня 1995 року.

27 травня наказом ГУ МВС №146 о/с на підставі дисциплінарного наказу ГУ від 29 квітня 2003 року №192 ОСОБА_1. звільнений з органів внутрішніх справ за п."є" ст. 64 (порушення дисципліни) "Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України" за безвідповідальне ставлення до виконання службових обов'язків, грубі порушення службової дисципліни, що виразились у непрофесійних діях під час затримання злочинців, ігноруванні вимог норм КПК України (1001-05) та Статуту патрульно-постової служби міліції, підтримання неділових стосунків зі сторонніми особами, а також проявлену нещирість під час службової перевірки.

Дані обставини встановлені судами першої та апеляційної інстанцій на підставі досліджених матеріалів службової перевірки по фактам порушень, допущених працівниками ОВС ГУ МВС України в м. Києві та інших доказів.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 лютого 2005 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 07 червня 2005 року у справі за його позовом до ГУ МВС України в м. Києві про поновлення на роботі - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.