Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Смоковича М.I. - головуючий,

Амєліна С.Є. - суддя-доповідач,

Весельської Т.Ф.,

Гуріна М.I.,

Юрченка В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Управлінням Пенсійного фонду України в місті Кузнецовську Рівненської області на постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від 08 лютого 2007 року та ухвалу судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області від 18 квітня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Кузнецовську Рівненської області про перерахунок пенсії,

в с т а н о в и л а :

В касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, відповідач ставить питання про скасування судових рішень, якими позов задоволений - зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в місті Кузнецовську Рівненської області здійснити нарахування збільшення пенсії ОСОБА_1. з 01 січня 2004 року на один відсоток заробітку за кожний повний рік роботи понад 15 років - за 18 років стажу.

Відповідач просить постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачка належить до другої категорії учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. З січня 1992 року їй призначено пенсію за віком на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) з урахуванням вимог статті 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , яка визначає пільги по обчисленню середньомісячного заробітку для осіб, які працювали на територіях радіоактивного забруднення.

Управління Пенсійного фонду України в місті Кузнецовську Рівненської області відмовлено у збільшенні її пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад 15 років, що передбачено статтею 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , посилаючись на те, що таке збільшення було проведено при призначенні пенсії із розрахунку 26 років 11 місяців 29 днів стажу. Крім того з 01 січня 2004 року пенсію збільшено відповідно до вимог статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

Позивачка має право вибору виду пенсійного забезпечення. Це право не було враховано відповідачем при перерахунку пенсії у зв'язку з набуттям чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , внаслідок чого збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи відбулося зі стажу понад 20 років, тоді як статтею 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) встановлена інша межа - після 15 років стажу.

Вирішуючи спір суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, обгрунтовано виходили з того, що відмова у збільшенні пенсії позивачки на один процент заробітку за кожний рік роботи понад 15 років порушує її права, встановлені статтею 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) .

Касаційна скарга не містить доводів з посиланням на норми законодавства, якими скасовано право учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на збільшення пенсії за спеціальними нормами права.

Судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального та матеріального права, передбачених статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) підстав для їх скасування і постановлення нового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 223, 229, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Вищого адміністративного суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Кузнецовську Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від 08 лютого 2007 року та ухвалу судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області від 18 квітня 2007 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття обставин.