ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Цуркана М.I. - головуючий,
Амєліна С.Є. - суддя-доповідач,
Гуріна М.I.,
Ліпського Д.В.,
Юрченка В.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну
справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Оболонського
районного суду міста Києва від 27 квітня 2006 року та ухвалу
судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва
від 27 червня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Київського
міського військового комісаріату про перерахунок пенсії,
в с т а н о в и л а :
В касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм
матеріального та процесуального права, позивачка ставить питання
про скасування судових рішень, якими відмовлено в задоволенні
позовних вимог про перерахунок за минулий час пенсії в разі втрати
годувальника - пенсіонера із числа військовослужбовців у бік
збільшення і про стягнення її не отриманої частини. Просить
постановити нове рішення про задоволення позову.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 1991
року позивачка як член сім'ї пенсіонера із числа
військовослужбовців одержує пенсію в разі втрати годувальника на
підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення
військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
та вимагає
перерахувати пенсію за минулий час по 31 березня 2004 року з
урахуванням премій та надбавок, за рахунок яких збільшилося
грошове утримання військовослужбовців після звільнення її чоловіка
з військової служби.
Перевіривши правильність застосування судами норм
матеріального й процесуального права колегія суддів приходить до
висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з тих
підстав, що надбавки і премії, запроваджені нормативно-правовими
актами, що вказані позивачкою, відносяться до додаткових видів
грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні
пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час
проходження служби та були звільнені зі служби після їх
запровадження, до яких її чоловік не відносився.
Тому відповідно до вимог статті 63 Закону України "Про
пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і
рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб"
( 2262-12 ) (2262-12)
, в редакції, яка була чинною на час вирішення справи,
та пункту 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992
року №393 ( 393-92-п ) (393-92-п)
"Про порядок обчислення вислуги років,
призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам
офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям
надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам
начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
членам їхніх сімей", немає правових підстав для перерахунку пенсії
у бік збільшення на підставі зазначених позивачкою
нормативно-правових актів.
Судові рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та
матеріального права, передбачених статтею 229 Кодексу
адміністративного судочинства України підстав для їх скасування і
ухвалення нового рішення не вбачається.
Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а
постанову Оболонського районного суду міста Києва від 27 квітня
2006 року та ухвалу судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду міста Києва від 27 червня 2006 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня їх відкриття.
Судді:
М.I. Цуркан С.Є. Амєлін М.I. Гурін Д.В. Ліпський В.В. Юрченко