ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
:
суддів : Бутенка В.I. (доповідач),
Лиски Т.О.,
Сороки М.О.,
Панченка О.I.,
Штульмана I.В.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 в інтересах
неповнолітнього ОСОБА_2 до Луцької об'єднаної державної податкової
інспекції про визнання неправомірною бездіяльності, зобов'язання
поставити відмітку у паспорті та застосування раніше встановленої
форми обліку, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від
18 травня 2006 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду
Волинської області від 20 липня 2006 року, відмовлено у
задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2,
про визнання неправомірною бездіяльності Луцької ОДПI у
невиконанні вимог Закону України "Про державний реєстр фізичних
осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів"
( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
від 22.12.1994 року № 32094-ВР, зобов'язання
поставити у паспорті відмітку "має право здійснювати будь-які
платежі без ідентифікаційного номеру" та застосування раніше
встановленої форми обліку.
Не погоджуючись з цими судовими рішеннями, ОСОБА_1 подала
касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове
рішення про задоволення позову.
В скарзі вона посилається на порушення судами норм
матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає з наступних підстав.
Судами як першої, так і апеляційної інстанцій було повно
встановлено фактичні обставини справи, визначені спірні
правовідносини та правильно застосовано норми матеріального і
процесуального права.
Так, судами з'ясовано, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2
IНФОРМАЦIЯ_1, останній в грудні 2005 року звернувся до начальника
Луцької ОДПI із заявою, в якій просив податкову інспекцію
поставити в паспорті ОСОБА_2 відмітку про право здійснювати
будь-які платежі без ідентифікаційного номера, здійснювати
податковий облік за раніше встановленою формою обліку без
застосування індивідуального ідентифікаційного номеру та виключити
особисту інформацію з Державного реєстру фізичних осіб-платників
податків та інших обов'язкових платежів.
В задоволенні цієї заяви ОСОБА_2 було відмовлено з підстав не
додержання заявником процедури, встановленої Порядком унесення
відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного
номера фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових
зборів, що затверджений наказом Державної податкової
адміністрації України та Міністерства внутрішніх справ України від
19.10.2004 року № 602/1226 ( z1345-04 ) (z1345-04)
.
Відповідно до ч.2 ст. 1 Закону України "Про Державний реєстр
фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів"
( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
, для осіб, які через свої релігійні або інші
переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера
та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи,
зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та
інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться
відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі
без ідентифікаційного номера.
Процедура внесення такої відмітки врегульована Порядком
унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо
ідентифікаційного номера фізичної особи-платника податків та інших
обов'язкових зборів, затвердженим наказом Державної податкової
адміністрації України та Міністерства внутрішніх справ України від
19.10.2004 року № 602/1226 та зареєстрованого в Міністерстві
юстиції України 20 жовтня 2004 р. за N 1345/9944 ( z1345-04 ) (z1345-04)
.
Підпунктами 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 цього Порядку передбачено, що
відмітка вноситься до паспорта громадянина України.
Громадяни України, які відмовились від прийняття
ідентифікаційного номера, обліковуються як платники податків та
інших обов'язкових платежів за серією та номером паспорта.
Особа, яка через свої релігійні або інші переконання
відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера, у разі
відсутності в неї ідентифікаційного номера, або особа, яка у разі
наявності в неї ідентифікаційного номера через свої релігійні або
інші переконання відмовляється від ідентифікаційного номера,
повідомляє про це орган державної податкової служби за своїм
місцем реєстрації шляхом подання заяви, форму якої встановлено у
додатках 1, 2 до цього Порядку.
Згідно із п.п. 2.1, 2.2, 2.3 Порядку, в залежності від свого
статусу фізична особа надає відповідний комплект документів:
свідоцтво про народження, паспорт громадянина України, свідоцтво
про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за
наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності), копію
документа про присвоєння ідентифікаційного номера-1 (за
наявності).
Після отримання заповненої заяви з додатками посадова особа
органу державної податкової служби формує особову справу,
перевіряє у термін до 30 календарних днів достовірність поданих
даних та за відсутності перешкод надає заявнику довідку форми В3,
яка наведена в додатку 3 до Порядку.
З довідкою форми В3 заявник звертається до органу внутрішніх
справ за своїм місцем реєстрації, який вносить на 7 - 9 сторінку
паспорта відмітку, зміст та форму якої наведено в додатку 4.
Слід також зазначити, що згідно із ч.3 ст. 2 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, у справах щодо оскарження рішень, дій чи
бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди
перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах
повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами
України; з використанням повноваження з метою, з якою це
повноваження надано; обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх
обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до ст.9 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд при вирішенні
справи керується принципом законності, відповідно до якого органи
державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і
службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах
повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами
України.
Таким чином, встановивши, що ОСОБА_2 не звертався із заявою
встановленої форми до органу державної податкової служби щодо
надання довідки форми В3, не надав передбачених Порядком унесення
відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного
номера фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових
зборів документів, тобто не дотримався визначеного порядку відмови
від ідентифікаційного номеру, судами обгрунтовано визнано
правомірність дій відповідача і відмовлено у задоволенні позову
його законного представника ОСОБА_1
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судами
прийняті законні і обгрунтовані рішення, під час розгляду справи
порушень норм матеріального чи процесуального права ними допущено
не було.
Доводи касаційної скарги зроблених судами висновків не
спростовують, а тому оскаржувані судові рішення повинні залишатися
без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 220-1, 223, 224, 230 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2
залишити без задоволення, а рішення Луцького міськрайонного суду
Волинської області від 18 травня 2006 року та ухвалу апеляційного
суду Волинської області від 20 липня 2006 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
рішення суду
касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду
України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з
дня відкриття таких обставин.
С у д д і :