ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Бутенка В.I., Панченка О.I., Лиски Т.О., Сороки М.О., Штульмана
I.В.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної справи за касаційною скаргою Закритого
акціонерного товариства "Оболонь" на ухвалу Печерського районного
суду м. Києва від 14 листопада 2003 року та ухвалу апеляційного
суду м. Києва від 19 лютого 2004 року у справі за скаргою
Закритого акціонерного товариства "Оболонь" на бездіяльність
прокуратури Київської області, -
встановила:
В листопаді 2003 року ЗАТ "Оболонь" звернулося до суду із
зазначеною скаргою, в якій просило визнати неправомірною відмову
прокурорського втручання прокуратури Київської області та
зобов'язати прокурора Київської області вжити заходів
прокурорського реагування щодо порушень закону з боку Державної
інспекції з карантину рослин по Київській області.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14 листопада
2003 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва
від 19 лютого 2004 року, в прийнятті скарги ЗАТ "Оболонь"
відмовлено з тих підстав, що скарга не підлягає розглядові в
судах.
Не погоджуючись із ухваленими у справі судовими рішеннями,
ЗАТ "Оболонь" звернулося до Верховного Суду України з касаційною
скаргою в порядку визначеному ЦПК України 1963 ( 1501-06 ) (1501-06)
року в
якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просило
вказані судові рішення скасувати, а матеріали скарги передати до
суду першої інстанції для прийняття до розгляду.
Листом Верховного Суду України від 21.04.2006 р. на підставі
п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного
судочинства України касаційну скаргу зі справою було передано до
Вищого адміністративного суду України для вирішення в порядку
касаційного провадження.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 211 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, підставами
касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм
матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд
касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення
без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відмовляючи на підставі п.1 ч.2 ст. 136 ЦПК України 1963
( 1501-06 ) (1501-06)
року в прийнятті скарги, суд першої інстанції дійшов
обгрунтованого висновку, виходячи з положень, закріплених в ст.
248-1 ЦПК України 1963 ( 1501-06 ) (1501-06)
року, чинного на момент
розгляду скарги, згідно з якою правом на звернення до суду зі
скаргою володіє саме громадянин, який вважає, що рішенням, дією
або бездіяльністю органу державної влади, органу місцевого
самоврядування, посадової і службової особи порушено його права,
свободи чи законні інтереси.
Зважаючи на те, що статтями 1, 12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
підвідомчість у спорах юридичних осіб і громадян, які здійснюють
підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в
установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької
діяльності, про захист порушених або оспорюваних прав і
охоронюваних законом інтересів віднесена до компетенції
господарських судів, суд першої інстанції законно відмовив у
прийнятті скарги, з чим вірно погодилась колегія суддів
апеляційного суду.
При встановленні наведених фактів судами не порушено норм
процесуального права.
Доводи касаційної скарги зазначений висновок суду не
спростовують.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства
"Оболонь" - залишити без задоволення, а ухвалу Печерського
районного суду м. Києва від 14 листопада 2003 року та ухвалу
апеляційного суду м. Києва від 19 лютого 2004 року - залишити без
змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання і
оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді: