УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.05.2007 р. м. Київ
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Федорова М.О.
Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
Степашка О.I.
при секретарі: Iльченко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної
податкової інспекції
на постанову Господарського суду Тернопільської області від
02.12.2005 р.
та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від
08.02.2006 р.
у справі № 13/194-3103
за позовом Приватного підприємства "Виробничо-транспортне
підприємство "Харчовик"
до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду Тернопільської області від
02.12.2005р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного
господарського суду від 08.02.2006 р., позов задоволено. Скасовано
податкове повідомлення-рішення Тернопільської ОДПI №
0000782305/0/56738 від 31.08.2005 р. Стягнуто з ДП "Судовий
інформаційний центр" на користь ПП "Виробничо-транспортне
підприємство "Харчовик" 118 грн. помилково сплачених витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Судові рішення мотивовані тим, що податковий кредит у спірний
період сформований позивачем з дотриманням вимог Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Тернопільська 0ДПI подала касаційну скаргу, якою просить
скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у
позові відмовити. Посилається на неправильне застосування судами
норм матеріального права, а саме п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, та
порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а
саме: п. 2 ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 128 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
Сторони своїх представників в судове засідання не направили.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи
касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд
касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що спірним
податковим повідомленням-рішенням позивачеві визначено суму
податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі
11825,03 грн., в тому числі 7883,33 грн. основного платежу та
3941,70 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Позивачем у листопаді 2004 року включено до складу
податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі
7883,33 грн., сплачену в ціні придбання товару у підприємства ТОВ
"Західенерго ЛТД", на підставі податкової накладної № 04/10-2 від
04.10.2004 р. Таким чином, податковий кредит сформований у
відповідності до вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п.
7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
. Виходячи із приписів п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7
вищевказаного закону, тільки відсутність податкової накладної
безспірно позбавляє платника податку права на включення до
податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у
звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг),
вартість яких відноситься до складу валових витрат.
Відповідальність платника податку у вигляді фінансових
санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму
податкового кредиту, настає лише у разі непідтвердження
податковими накладними на момент перевірки платника податку
органом державної податкової служби суми податку, попередньо
включені до складу податкового кредиту (абз. 2 п.п. 7.4.5. п. 7.4
ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
).
Закон України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не ставить право платника ПДВ на формування податкового кредиту з
ПДВ в залежність від належного виконання постачальником своїх
податкових зобов'язань та сплати ним сум до державного бюджету.
Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх
інстанцій норм матеріального і процесуального права, на які
податкова інспекція посилається у касаційній скарзі. Відповідно до
ч. 4 ст. 196 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
неприбуття у судове засідання
сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином
повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не
перешкоджає судовому розгляду справи. Якщо суд апеляційної
інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні осіб,
які беруть участь у справі, а вони не прибули, суд апеляційної
інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи. У даному
випадку, суд апеляційної інстанції не визнавав участь відповідача
у судовому засіданні обов'язковою.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд касаційної
інстанції, -
УХВАЛИВ :
Касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної
податкової інспекції залишити без задоволення, а а постанову
Господарського суду Тернопільської області від 02.12.2005 р. та
ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 08.02.2006
р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з
дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження
за винятковими обставинами.
головуючий суддя підпис Н.Г. Пилипчук
судді підпис М.О. Федоров
підпис Л.В. Ланченко
підпис О.М. Нечитайло
підпис О.I. Степашко
Згідно з оригіналом
Суддя Н.Г. Пилипчук