ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого: Смоковича М.I.
суддів: Весельської Т.Ф.
Горбатюка С.А.
Мироненка О.В.
Чумаченко Т.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу
Державної податкової адміністрації в Чернігівській області на
ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 12 вересня 2003
року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової
адміністрації у Чернігівській області про зміну наказу про
звільнення зі служби та стягнення грошової компенсації, -
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Державної податкової
адміністрації у Чернігівській області щодо внесення змін до наказу
про звільнення, виконання перерахунку пенсії з дня його звільнення
з урахуванням 5 відсотків відповідних сум грошового забезпечення,
та виплати компенсації за неотримані путівки на санаторно-курортне
лікування.
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20
червня 2003 року в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 12
вересня 2003 року апеляційну скаргу ОСОБА_1. задоволено частково.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20 червня
2003 року змінено. В частині вимог щодо зміни наказу про
звільнення - рішення суду скасовано та вимоги ОСОБА_1. в цій
частині задоволено. Зобов'язано Голову Державної податкової
адміністрації у Чернігівській області у наказі від 25.02.2002 року
№ 44-о змінити підстави звільнення ОСОБА_1. на п.65"А" "Положення
про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів
внутрішніх справ" - звільнення зі служби у податковій міліції у
відставку (зі зняттям з військового обліку). В частині вимог про
стягнення компенсації за санаторно-курортні путівки - рішення суду
скасовано та справу повернуто до того ж суду на новий судовий
розгляд в іншому складі суду. В решті рішення залишено без зміни.
Не погоджуючись з постановленою у справі ухвалою апеляційного
суду, Державна податкова адміністрація в Чернігівській області
звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною
скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судом
апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати
ухвалу апеляційного суду в частині задоволення вимог про зміну
наказу про звільнення і залишити в силі рішення Новозаводського
районного суду м. Чернігова від 20 червня 2003 року.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_1.
зазначає, що ухвала апеляційного суду Чернігівської області від 12
вересня 2003 року винесена без порушень норм матеріального чи
процесуального права, на підставі повного, всебічного та
об'єктивного розгляду обставин справи.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин необхідних для
ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи
касаційної скарги та заперечення на неї, правильність правової
оцінки обставин у справі та застосування судом апеляційної
інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за
таких підстав.
Статтею 28 Закону України "Про загальний військовий обов'язок
та військову службу" ( 2232-12 ) (2232-12)
встановлено граничний вік
перебування у запасі для солдатів, матросів, сержантів та
старшин - до 40 років.
Відповідно до ст.62 "Положення про проходження служби рядовим
і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР",
затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991
року № 114 ( 114-91-п ) (114-91-п)
, звільнення осіб рядового і начальницького
складу зі служби провадиться: у запас Збройних Сил СРСР (з
постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли
граничного віку, встановленого Законом СРСР "Про загальну
військову повинність" для перебування в запасі осіб, які мають
військові звання і за станом здоров'я придатні до військової
служби; у відставку, якщо звільнені особи досягли граничного віку,
встановленого Законом СРСР "Про загальну військову повинність" для
перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання
або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом
здоров'я до військової служби (із зняттям з військового обліку).
Згідно зі статтею 24 Закону України "Про державну податкову
службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
особи начальницького складу
податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому
законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх
справ.
Судами встановлено, що наказом начальника Державної
податкової адміністрації у Чернігівській області № 44 від
25.02.2002 року ОСОБА_1. з 01.03.2002 року було звільнено зі
служби за п. 64 "Б" "Положення про проходження служби рядовим та
начальницьким складом органів внутрішніх справ". На час звільнення
зі служби у податковій міліції досяг граничного віку перебування у
запасі Збройних Сил України відповідно до військового
звання-старшина. За висновком військово-лікарської комісії від
17.01.2002 року № 65 позивача визнано непридатним до військової
служби у мирний час, обмежено придатним у воєнний час.
Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної
інстанції, який, частково задовольняючи позов ОСОБА_1., виходив з
того, що на день звільнення зі служби у податковій міліції позивач
досяг граничного віку перебування у запасі Збройних Сил України
відповідно до військового звання старшина, і повинен був бути
звільнений зі служби відповідно до статті 65 п. "А" "Положення про
проходження служби рядовим та начальницьким складом органів
внутрішніх справ", оскільки на осіб начальницького складу
податкової міліції розповсюджуються всі нормативні документи
Міністерства внутрішніх справ України, що регулюють порядок
прийому, проходження та порядок звільнення зі служби.
Колегія суддів також погоджується з висновком суду
апеляційної інстанції щодо повернення справи в частині вимог про
стягнення компенсації за санаторно-курортні путівки, оскільки
судом першої інстанції допущені порушення процесуального закону,
що унеможливлює вирішення спору по суті заявлених вимог
апеляційним судом.
Правильним є і висновок апеляційного суду Чернігівської
області щодо відмови в нарахуванні у зв'язку зі зміною підстав
звільнення зі служби 5 відсотків надбавки до пенсії (грошового
утримання), оскільки це є компетенцією органу, що призначає пенсії
відповідно до положення про призначення пенсій, і тільки в разі
незгоди з рішенням такого органу, позивач не позбавлений права
звернутись з цього приводу до суду.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що
судом апеляційної інстанції при розгляді справи допущені порушення
норм матеріального чи процесуального права, які зазначені у
статтях 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
.
Оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм
матеріального та процесуального права, і підстави для його зміни
чи скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України, колегія суддів ( 2747-15 ) (2747-15)
, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Державної податкової адміністрації в
Чернігівській області залишити без задоволення.
Ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 12 вересня
2003 року, якою змінено рішення Новозаводського районного суду м.
Чернігова від 20 червня 2003 року у справі за позовом ОСОБА_1 до
Державної податкової адміністрації у Чернігівській області про
зміну наказу про звільнення зі служби та стягнення грошової
компенсації - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і
оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав,
передбачених статтями 237-239 Кодексу адміністративного
судочинства України.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно: суддя Т.А.Чумаченко