ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Співака В.I.
суддів Білуги С.В.
Гаманка О.I.
Загороднього А.Ф.
Заїки М.М.
при секретарі Дашківській О.Є.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на
постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області
від 06.12.2005 р. та ухвалу апеляційного суду Полтавської області
від 15.05.2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Миргородського
МРВ УМВС України в Полтавській області, Державного казначейства
України, Миргородської міської ради про поновлення на роботі та
стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
встановила:
У квітні 2005 року ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до
Миргородського МРВ УМВС України в Полтавській області, Державного
казначейства України, Миргородської міської ради про поновлення на
роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного
прогулу.
Постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської
області від 06.12.2005 р. в задоволенні позову ОСОБА_1відмовлено у
зв'язку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду.
Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 15.05.2006
р. судове рішення залишено без змін.
На зазначені судові рішення надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1., в якій ставиться питання про їх скасування з
направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої
інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм
матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення
судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної
інстанції норм матеріального та процесуального права, правової
оцінки обставин у справі, не вбачає порушення судами норм
процесуального права при прийнятті рішень, і тому вважає, що
касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення -
без змін з наступних підстав.
Судами вірно встановлено, що наказами начальника
Миргородського МРВ УМВС в Полтавській області
НОМЕР_1ОСОБА_1звільнено зі служби в органах внутрішніх справ за
порушення дисципліни, яке виразилось в керуванні автотранспортом в
нетверезому стані, на підставі пункту "є" статті 63 (за порушення
дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і
начальницьким складом органів внутрішніх справ України,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991
р. № 114 ( 114-91-п ) (114-91-п)
.
Миргородським МРВ УМВС України в Полтавській області не
надано суду достовірних доказів, які б свідчили про керування
позивачем автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, та які б
свідчили про необхідність застосування щодо нього крайнього заходу
дисциплінарного стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 99 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
адміністративний
позов може бути подано в межах строку звернення до
адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими
законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом
прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який,
якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася
або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи
інтересів.
Стаття 100 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
передбачає, що пропущення строку звернення до
адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні
адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із
сторін.
Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду
поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в
порядку, встановленому цим Кодексом.
Позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом
незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного
суду.
Позивачу стало відомо про дату та підстави його звільнення
одразу після звільнення (IНФОРМАЦIЯ_1), IНФОРМАЦIЯ_2 він
влаштувався на нову роботу в IНФОРМАЦIЯ_3 на посаду IНФОРМАЦIЯ_4,
а з позовом про поновлення на роботі ОСОБА_1звернувся до суду
IНФОРМАЦIЯ_5, тобто з пропущенням встановленого законом строку
звернення.
Питання про поновлення строку звернення до суду ОСОБА_1не
ставилося, і суди не знайшли підстав для поновлення такого строку.
Тому колегія суддів погоджується з висновком судів про
відмову у задоволенні позову у зв'язку з пропуском строку
звернення до суду без поважних причин.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що порушень
судами норм матеріального та процесуального права не допущено,
правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому касаційну
скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову
Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від
06.12.2005 р. та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від
15.05.2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Миргородського МРВ
УМВС України в Полтавській області, Державного казначейства
України, Миргородської міської ради про поновлення на роботі та
стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - без
змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.