Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Брайка А.I.

Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Степашка О.I.

при секретарі: Iльченко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Торезької об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Господарського суду Донецької області від 28.02.2006 р.

та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 10.04.2006 р.

у справі № 2/28а

за позовом Державного підприємства "Вантажно-транспортне управління"

до Торезької об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Донецької області від 28.02.2006 р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 10.04.2006 р., позов задоволено. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Торезької ОДПI від 11.01.2006 р. № 0000022342/0, № 0000032342/0, №0000042342/0. Присуджено з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Вантажно-транспортне управління" витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.

Судові рішення мотивовані тим, що позивач правомірно розраховував плату за земельні ділянки на яких розташовані залізничні колії виходячи із ставки, передбаченої ч. 10 ст. 7 Закону України "Про плату за землю" (2535-12) .

Торезька ОДПI подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог. Посилається на неправильне застосування судами ч. 10 ст. 7 Закону України "Про плату за землю" (2535-12) . Вважає, що позивач не має відношення до залізниці, оскільки підпорядковано Міністерству палива та енергетики України, отже не має права на пільги, передбачені вказаною нормою Закону.

Торезька ОДПI, належним чином повідомлена про день, час та місце касаційного розгляду справи, свого представника не направила.

ДП "Вантажно-транспортне управління" про день, час та місце касаційного розгляду справи повідомлялося шляхом надіслання повістки-повідомлення за адресою, зазначеною у позовній заяві та в інших матеріалах справи. Згідно з поштовою довідкою на конверті поштове відправлення повернуто по причині відсутності підприємства за адресою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що Торезькою ОДПI здійснена планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2004 р. по 30.06.2005 р. в ході якої було встановлено, що позивач не має право застосовувати ставку податку на додану вартість у розмірі 25 % суми земельного податку, обчисленого відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про плату за землю" (2535-12) , користуючись ч.10 ст. 7 цього Закону, як за земельні ділянки, надані залізниці.

За наслідками перевірки Торезькою ОДПI 11.01.2006 р. прийняті спірні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000022342/0 про визначення позивачеві податкового зобов'язання із земельного податку на суму 289996,20 грн., в тому числі 193330,80 грн. основного платежу та 96665,40 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Податок визначений за земельну ділянку у м. Сніжне, площею 105,3 га, яка зайнята залізничним шляхом (коліями), з січня по грудень 2005 року включно. Згідно із податковим розрахунком із земельного податку за вказану земельну ділянку, поданого позивачем 28.01.2005 р., сума земельного податку за 2005 рік становила 64443,60 грн. з урахуванням ставки, встановленої для сплати податку для земельних ділянок, наданих залізницям;

- № 0000032342/0 про визначення позивачеві податкового зобов'язання із плати за землю в розмірі 33225,14 грн., з яких 22150,99 грн. основного платежу та 11075,05 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Податок визначений за земельну ділянку по Північній міській раді, площею 43,6 га, яка зайнята залізничним шляхом (коліями) і знаходиться за межами населеного пункту, з січня по грудень 2005 року включно. Згідно із податковим розрахунком із земельного податку за вказану земельну ділянку, поданого позивачем 28.01.2005 р., сума земельного податку за 2005 рік становила 64443,60 грн. з урахуванням ставки, встановленої для сплати податку для земельних ділянок, наданих залізницям;

- № 0000042342/0 про визначення позивачеві податкового зобов'язання з плати за землю у розмірі 21401,82 грн., з яких 14267,88 грн. основного платежу та 7133,94 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Податок визначений за земельну ділянку по Зеліснянській міській раді, площею 19,8 га, яка зайнята залізничним шляхом (коліями), з січня по грудень 2005 року включно. Згідно із податковим розрахунком із земельного податку за вказану земельну ділянку, поданого позивачем 28.01.2005 р., сума земельного податку за 2005 рік становила 64443,60 грн. з урахуванням ставки, встановленої для сплати податку для земельних ділянок, наданих залізницям.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач правомірно визначав розмір плати за вищевказані земельні ділянки згідно із ч. 10 ст. 7 Закону України "Про плату за землю" (2535-12) . Ставка, передбачена цією нормою закону пов'язана із земельними ділянками, наданими, в тому числі для залізниць. Ставка застосовується виходячи із цільового призначення (використання) земельної ділянки як земель залізничного транспорту. Оскільки позивач користується землями залізничного транспорту, він має пільги із земельного податку.

Проте, суд касаційної інстанції не може беззаперечно погодитися з такою позицію судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до ч. 10 ст. 7 Закону України "Про плату за землю" (2535-12) від 03.07.1992 р. № 2535-XII (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 03.04.2003 р. № 665-IV (665-15) ) податок за земельні ділянки, надані для військових формувань, утворених відповідно до законів України, крім Збройних Сил України та Державної прикордонної служби України, залізниць, гірничодобувних підприємств, а також за водойми, надані для виробництва рибної продукції, справляється у розмірі 25 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до частин першої та другої цієї статті.

Вказаною нормою передбачено, що у розмірі 25 відсотків суми земельного податку обчисленого відповідно до частин першої та другої цієї статті, справляється податок за земельні ділянки, надані, в тому числі для залізниць.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про залізничний транспорт" (273/96-ВР) від 04.07.1996 р. № 273/96-ВР залізниця - статутне територіально-галузеве об'єднання, до складу якого входять підприємства, установи та організації залізничного транспорту і яке, при централізованому управлінні, здійснює перевезення пасажирів та вантажів у визначеному регіоні транспортної мережі.

Залізничний транспорт - виробничо-технологічний комплекс організацій і підприємств залізничного транспорту загального користування, призначений для забезпечення потреб суспільного виробництва і населення країни в перевезеннях у внутрішньому і міжнародному сполученнях та надання інших транспортних послуг усім споживачам без обмежень за ознаками форми власності та видів діяльності тощо;

Таким чином, для правильного вирішення даного спору необхідно було встановити, чи є позивач підприємством, установою чи організацією залізничного транспорту, яке б входило до складу статутного територіально-галузевого об'єднання при централізованому управлінні, що здійснює перевезення пасажирів та вантажів у визначеному регіоні транспортної мережі.

Належність земель за цільовим призначенням (використанням) до земель залізничного транспорту та одного факту користування такими землями платником податку недостатньо для висновку, що він має право застосовувати ставку, передбачену ч. 10 ст. 7 Закону України "Про плату за землю" (2535-12) від 03.07.1992 р. № 2535-XII (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 03.04.2003 р. № 665-IV (665-15) ).

Допущені судами попередніх інстанцій вищевказані порушення призвели до неправильного вирішення справи і такі порушення не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, який згідно із ст. 220 КАС України (2747-15) перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

З огляду на викладене, судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи судам слід врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких грунтуються вимоги та заперечення сторін, належно оцінити докази, перевірити правильність визначення податковим органом податкового зобов'язання з податку на прибуток, і, в залежності від встановлених обставин, вирішити спір у відповідності із нормами законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Торезької об'єднаної державної податкової інспекції задовольнити частково.

Постанову Господарського суду Донецької області від 28.02.2006 р. та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 10.04.2006 р. скасувати, а справу направити на новий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.