ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого: Смоковича М.I.
суддів: Весельської Т.Ф.
Горбатюка С.А.
Мироненка О.В.
Чумаченко Т.А.,
розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу
ОСОБА_1на рішення Iвано-Франківського міського суду
Iвано-Франківської області від 30 жовтня 2002 року та ухвалу
апеляційного суду Iвано-Франківської області від 26 лютого 2003
року у справі за скаргою ОСОБА_1на неправомірні дії начальника
управління архітектури та містобудування виконавчого комітету
Iвано-Франківської міської ради, -
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на неправомірні дії
начальника управління архітектури та містобудування виконавчого
комітету Iвано-Франківської міської ради.
Рішенням Iвано-Франківського міського суду Iвано-Франківської
області від 30 жовтня 2002 року в задоволенні скарги відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Iвано-Франківської області від 26
лютого 2003 року рішення Iвано-Франківського міського суду
Iвано-Франківської області від 30 жовтня 2002 року залишено без
зміни.
Не погоджуючись з постановленими у справі судовими рішеннями,
ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з
касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування
судами норм матеріального та процесуального права, просить
скасувати рішення судів і направити справу на новий судовий
розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин необхідних для
ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи
касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі
та застосування судами норм матеріального і процесуального права,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
за таких підстав.
Відповідно до вимог статті 27 Цивільного процесуального
кодексу України ( 1501-06 ) (1501-06)
1963 року доказами в цивільній справі
є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом
порядку суд встановлює наявність або відсутність обставин, що
обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, що
мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані
встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб,
показаннями свідків, письмовими доказами, речовими доказами і
висновками експертів.
Згідно зі статтею 30 Цивільного процесуального кодексу
України ( 1501-06 ) (1501-06)
1963 року кожна сторона повинна довести ті
обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і
заперечень.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою,
оскільки вважав, що начальником управління та містобудування
виконавчого комітету Iвано-Франківської міської ради було внесено
до офіційного документу, направленого до Кабінету Міністрів
України, неправдиві відомості, а саме: про те, що міськвиконком
звертався до обласної Державної адміністрації з приводу знесення
АДРЕСА_1 в м. Iвано-Франківську, в якому проживає заявник, і такі
дії, на думку ОСОБА_1, порушують його права. При цьому доказів
того, що начальник управління архітектури та містобудування
виконавчого комітету Iвано-Франківської міської ради підписував
будь-які документи, які б містили ті відомості, на які посилається
заявник, і якими могли бути порушені його права, суду представлені
не були.
Колегія суддів погоджується з висновками судів, які,
відмовляючи в задоволенні скарги, виходили з того, що ОСОБА_1 не
повідомив суду та не надав доказів того, що начальником управління
архітектури та містобудування виконавчого комітету
Iвано-Франківської міської ради були порушені його законні права
чи інтереси, а тому скарга є необгрунтованою.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що
судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального
чи процесуального права, які зазначені у статтях 225-229 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм
матеріального та процесуального права, і підстави для їх зміни чи
скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення.
Рішення Iвано-Франківського міського суду Iвано-Франківської
області від 30 жовтня 2002 року та ухвалу апеляційного суду
Iвано-Франківської області від 26 лютого 2003 року у справі за
скаргою ОСОБА_1на неправомірні дії начальника управління
архітектури та містобудування виконавчого комітету
Iвано-Франківської міської ради - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і
оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав,
передбачених статтями 237-239 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно: суддя Т.А. Чумаченко