У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.05.2007
№ К-17557/06, № К-16120/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого),
Брайка А.I., Голубєвої Г.К., Рибченка А.О., Федорова М.О.
при секретарі: Міненко О.М.
за участі представників позивача ОСОБА_1. та відповідача:
ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги
СДПI по роботі з великими платниками податків у м. Києві та НАК
"Нафтогаз України" на постанову Київського апеляційного
господарського суду від 14.03.2006 по справі № 32/482
за позовом Національної акціонерної компанії "Нафтогаз
України"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі
з великими платниками податків у м. Києві
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Заявлено позовні вимоги (зі змінами) про визнання недійсними
податкових повідомлень рішень від IНФОРМАЦIЯ_1, які винесені на
підставі акту СДПI по роботі з великими платниками податків у м.
Києві (далі - СДПI) від 21.12.2004 НОМЕР_1 "Про результати
документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного
законодавства НАК Нафтогаз України" за період з 01.01.2002 по
01.07.2003" за порушення ст.ст. 2, 7, 8, 10-16, пп. "а", "б" п. 2
ст. 19 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок
з громадян" (далі - Декрет) згідно пп. 17.1.9 ст. 17 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
у
розмірі 135 081,90 грн. (в т. ч. 45 027,30 грн. основний платіж та
90 054,60 грн. штрафні санкції).
Постановою Господарського суду м. Києва від 12.10.2005 позов
задоволено частково. Визнано недійсними податкові
повідомлення-рішення від IНФОРМАЦIЯ_1 в частині визначення
позивачу податкових зобов'язань по податку з доходів найманих
працівників в сумі 77 715,36 грн., в тому числі 25 905,12 грн.
основного платежу та 51 810,24 грн. штрафних санкцій. Визнано
недійсним рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у
м. Києві по роботі з великими платниками податків від
10.03.2005НОМЕР_2 в частині залишення без змін податкового
повідомлення-рішення від 23.12.2004 НОМЕР_3 на суму 77 715,36 грн.
При цьому суд першої інстанції в обгрунтування свого рішення
зазначив, що підлягають визнанню недійсними податкові
повідомлення-рішення:
в частині донарахування позивачу прибуткового податку з
вартості сувенірів подарованих нерезидентам та штрафних санкцій,
так як на території України підлягають оподаткуванню доходи
громадян, які не мають постійного місця проживання в Україні,
отримані ними виключно в грошовій формі, оскільки ст. 2 Декрету не
визначає вартість подарунків і сувенірів, отриманих нерезидентами,
як об'єкт оподаткування прибутковим податком в Україні;
в частині донарахування позивачу по сукупному
оподатковуваному доходу за оплату курсів підвищення кваліфікації
працівниками підприємства (ч.2 ст. 8 Декрету);
в частині донарахування позивачу прибуткового податку та
штрафних санкцій, обчислених із сум благодійної допомоги на
лікування (п. 1 ст. 5 Декрету).
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
14.03.2006 по справі № 32/482 - постанову суду першої інстанції
від 12.10.2005 скасовано та прийнято нову постанову. Позов
задоволено частково. Визнано недійсними податкові
повідомлення-рішення від IНФОРМАЦIЯ_1 в частині визначення
позивачу податкових зобов'язань по податку з доходів найманих
працівників в сумі 70 417,50 грн., в тому числі 23 472,5 грн.
основного платежу та 46 945 грн. штрафних санкцій. Визнано
недійсним рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у
м. Києві по роботі з великими платниками податків від
10.03.2005НОМЕР_2 в частині залишення без змін податкового
повідомлення-рішення від 23.12.2004 НОМЕР_3 на суму 70 417,50 грн.
В інший частині позову відмовлено.
Суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду
першої інстанції:
в частині в частині донарахування позивачу прибуткового
податку з вартості сувенірів, оскільки ч. 3 ст. 2 Декрету не
вказує на конкретного суб'єкта, щодо якого поширюється дія даної
норми, вона поширюється, як на громадян, які мають постійне місце
проживання в Україні, так і на громадян, які не мають постійного
місця проживання в Україні;
в частині донарахування позивачу прибуткового податку та
штрафних санкцій, обчислених із сум благодійної допомоги на
лікування, оскільки згідно пп. "і" п. 1 ст. 5 Декрету Кабінету
Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
Кредитна спілка "Турбота" не відноситься до благодійних
організацій.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, сторони
подали касаційні скарги на постанову Господарського суду м. Києва
від 12.10.2005 та постанову Київського апеляційного господарського
суду від 14.03.2006 по справі № 32/482 як такі, що прийняті з
неправильним застосуванням норм матеріального права.
Касаційна скарга СДПI по роботі з великими платниками
податків у м. Києві (СДПI) обгрунтована ч. 2 ст. 8 Декрету, так як
даним підпунктом регулюється не включення до сукупного
оподатковуваного доходу громадян суми плати за навчання та
утримання лише дітей.
Таким чином на думку СДПI ст. 5 Декрету не містить жодного
пункту, який передбачав би виключення з сукупного оподатковуваного
доходу громадян суми плати за навчання працівників (в тому числі
на спеціалізованих курсах підвищення кваліфікації). I тому СДПI
вважає, що працівники отримали соціальне благо, а саме: знання,
які мають своє відображення у відповідному документі (свідоцтві,
сертифікаті), а отже мають натуральну форму, то дані доходи
підлягають оподаткуванню відповідно до ч. 2 ст. 8 Декрету і
просить скасувати судові рішення, та ухвалити нове рішення, яким в
позові відмовити.
Касаційна скарга НАК "Нафтогаз України" (далі - НАК)
обгрунтована тим, що суд дійшов висновків про оподаткування
прибутку нерезидентів без урахування положень ст. 15 Iнструкції
"Про прибутковий податок з громадян", ч. 1 ст. 2 та ст. 15
Декрету. Таким чином НАК вважає, що термін "сукупний
оподатковуваний доход" застосовується для визначення об'єкту
оподаткування громадян, що мають постійне місце проживання в
Україні, а не нерезидентів. А тому в цій частині рішення суду
апеляційної інстанції просить визнати незаконним.
В частині нарахувань за благодійні внески, НАК посилається на
ст. 1 Закону України "Про благодійництво та благодійні
організації" ( 531/97-ВР ) (531/97-ВР)
, якою визначено термін благодійна
організація та абз. 11 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про кредитні
спілки" ( 2908-14 ) (2908-14)
, де зазначено, що кредитна спілка відповідно
до свого статуту провадить благодійну діяльність за рахунок коштів
спеціально створених для цього фондів. I тому враховуючи все
зазначене, НАК просить скасувати постанову Київського апеляційного
господарського суду від 14.03.2006 по справі № 32/482, та залишити
в силі постанову Господарського суду м. Києва від 12.10.2005.
Сторони надали заперечення на касаційні скарги відповідно.
Перевіривши правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги,
пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В силу ч. 2 ст. 2 Декрету Кабінету Міністрів України "Про
прибутковий податок з громадян" від 12.1992 № 13-92 ( 13-92 ) (13-92)
об'єктом оподаткування у громадян, які не мають постійного місця
проживання в Україні, є доход, одержаний з джерел в Україні. При
визначенні сукупного оподатковуваного доходу враховуються доходи,
одержані як в натуральній формі, так і в грошовій (національній
або іноземній валюті). Доходи, одержані в натуральній формі,
зараховуються до сукупного оподатковуваного доходу за календарний
рік за вільними (ринковими) цінами, якщо інше не передбачено цим
Декретом. Тому в частині донарахування позивачу прибуткового
податку з вартості сувенірів подарованих нерезидентам та штрафних
санкцій, судом апеляційної інстанції податкове
повідомлення-рішення законно визнано недійсним, так як на
території України підлягають оподаткуванню доходи громадян, які не
мають постійного місця проживання в Україні.
В частині донарахування позивачу по сукупному
оподатковуваному доходу за оплату курсів підвищення кваліфікації
працівниками підприємства суди першої та апеляційної інстанцій
правомірно керувались ч.2 ст. 8 Декрету, так як, у періоді, що
перевірявся, позивач здійснював заходи, направлені на підвищення
кваліфікації фізичних осіб, що перебувають з ним у трудових
відносинах, шляхом укладення цивільно-правових договорів з
учбовими закладами - нерезидентами України, що надавали послуги по
навчанню таких працівників на спеціалізованих курсах підвищення
кваліфікації за межами України.
Щодо надання благодійної допомоги необхідно зазначити
наступне - в силу пп. "і" п. 1 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів
України "Про прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
до
сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в
період, за який здійснюється оподаткування, не включаються цільова
благодійна допомога, яка надається благодійними організаціями
набувачам благодійної допомоги для відшкодування витрат на оплату
вартості лікування осіб.
Тобто, оскільки судом апеляційної інстанції було встановлено,
що Кредитна спілка "Турбота", на розрахунковий рахунок якої було
перераховано кошти для надання благодійної допомоги ОСОБА_3.,
зареєстрована в податковому органі, як кредитна спілка, з ознакою
неприбутковості 0010, а не як благодійна організація з ознакою
неприбутковості 0005, тому колегія суддів Вищого адміністративного
суду України вважає, що при визнанні правомірним нарахування
відповідачем позивачу з допомоги на лікування прибуткового податку
в сумі 6 000 грн.(в тому числі 2 000 грн. основного платежу та 4
000 грн. штрафних (фінансових) санкцій) суд апеляційної інстанції
правомірно керувався пп. "і" п. 1 ст. 5 Декрету.
Відповідно мотив касаційної скарги СДПI, щодо донарахування
позивачу по сукупному оподатковуваному доходу за оплату курсів
підвищення кваліфікації працівниками підприємства є помилковим і
спростовується вищенаведеним. А касаційна скарга НАК "Нафтогаз
України", щодо донарахування позивачу прибуткового податку з
вартості сувенірів подарованих нерезидентам та штрафних санкцій та
донарахування прибуткового податку та штрафних санкцій, обчислених
із сум благодійної допомоги на лікування має також помилкові
мотиви і спростовується вищенаведеним.
Таким чином господарським судом апеляційної інстанції вірно
встановлено відсутність порушень норм профільного законодавства
(Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з
громадян" ( 13-92 ) (13-92)
) в частині донарахування позивачу по
сукупному оподатковуваному доходу за оплату курсів підвищення
кваліфікації працівниками підприємства.
Відповідно судова колегія Вищого адміністративного суду
України погоджується із правовою позицією господарського суду
апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позову
в частині. I оскільки суд апеляційної інстанції правильно дослідив
обставини справи і виніс постанову з дотриманням норм
матеріального і процесуального права, постанова Київського
апеляційного господарського суду від 14.03.2006 по справі № 32/482
не підлягає скасуванню.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 160, 220, 221,
223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової
інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Києві та
Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без
задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
14.03.2006 по справі № 32/482 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку,
визначеними ст. ст. 237-239 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий О.В. Карась
Судді А.I. Брайко
Г.К. Голубєва
А.О. Рибченко
М.О. Федоров