У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.05.2007р.
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого-судді Брайка А. I.,
суддів Голубєвої Г. К.,
Карася О. В.,
Рибченка А. О.,
Федорова М. О.,
секретар судового засідання - Міненко О. М.,
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
місті Рівне
на рішення Господарського суду Рівненської області від
24.12.2004р. та постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 11.03.2005р. у справі № 18/330
за позовом Державної податкової інспекції у місті Рівне
до:
1) Приватного підприємства - фірми "Сервіс-Петроль",
2) Колективної фірми "Iнтер-Сервіс" Союзу організацій
інвалідів України
про визнання недійсними договорів,
за участю представників:
позивача - Прищепа О. С.,
відповідача-1 - Данилюк I. Г.,
відповідача-2 - не з'явились,
встановив:
Рівненською об'єднаною державною податковою інспекцією
(правонаступником якої є позивач) подано позов про визнання
недійсними як таких, що укладені з метою завідомо суперечною
інтересам держави та суспільства договорів від 01.07.2003р. та від
01.08.2003р. на інформаційно-обчислювальне обслуговування та
надання послуг, укладених між відповідачами, а також застосування
передбачених ст. 49 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
наслідків.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від
24.12.2004р., залишеним без змін постановою Львівського
апеляційного господарського суду від 11.03.2005., у справі №
18/330 в позові відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що позивач не обгрунтував в
чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави та
суспільства мета укладання оскаржуваних договорів, оскільки
необхідними умовами для визнання угод недійсними відповідно до ст.
49 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
є наявність умислу у вигляді уникнення від
оподаткування; зустрічною перевіркою підтверджено включення
відповідачем-2 до об'єктів оподаткування податком на прибуток та
ПДВ вартості виконаних робіт по зазначеним договорам.
Державна податкова інспекція у місті Рівне, не погоджуючись з
вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, подала касаційну
скаргу в якій просить їх скасувати повністю, позов задовольнити
посилаючись на незастосування ст. 49 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, п. 1 ст.
32 Закону України "Про авторське право і суміжні права"
( 3792-12 ) (3792-12)
, п. п. 6, 7, 13, 14, 15, 16 Постанови Кабінету
Міністрів України № 1756 від 27.12.2001р. ( 1756-2001-п ) (1756-2001-п)
, п. 1 ч.
1 ст. 83 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
В запереченнях на касаційну скаргу Приватне підприємство -
фірма "Сервіс-Петроль" вважає, що суди попередніх інстанції
всебічно та повно дослідили і врахували всі обставини, доводи і
докази сторін, та просить в задоволенні касаційної скарги
відмовити.
Колективна фірма "Iнтер-Сервіс" Союзу організацій інвалідів
України заперечення на касаційну скаргу не надала.
Перевіривши правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
правової оцінки обставин справи, заслухавши пояснення присутніх
представників позивача та першого відповідача, Вищий
адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, між Приватним
підприємством - фірмою "Сервіс-Петроль" та Колективною фірмою
"Iнтер-Сервіс" Союзу організацій інвалідів України 01.07 та
01.08.2003р. укладені договори на інформаційно-обчислювальне
обслуговування та надання послуг, предметами яких, відповідно, є:
обслуговування технічних засобів управління, супроводження
існуючого та розробка нового програмного забезпечення комп'ютерної
техніки, проектування та побудова локальних комп'ютерних мереж,
надання консультацій в галузі використання комп'ютерної техніки,
виконання робіт по діагностуванню і безпеці комп'ютерних мереж;
проведення маркетингових досліджень на ринку нафтопродуктів,
аналіз роботи постачальників і основних споживачів нафтопродуктів,
вивчення і аналіз можливих ринків збуту нафтопродуктів.
Будь-яких доказів, як обгрунтовано зазначили суди попередніх
інстанцій, які б свідчили про наявність у відповідачів чи хоча б у
одного з них мети, завідомо суперечної інтересам держави і
суспільства при укладенні спірного договору та умислу щодо
досягнення відповідних наслідків позивачем не надано.
З довідки № 286/23-100/30088896 від 27.02.2004р. Державної
податкової інспекції у м. Луцьку, актів здачі-приймання виконаних
робіт до оскаржуваних договорів, податкових накладних, рішення
Господарського суду Рівненської області від 08.06.2004р. у справі
№ 18/210, залишеного без змін ухвалою Вищого адміністративного
суду України від 07.12.2006р., слідує, що Приватним
підприємством - фірмою "Сервіс-Петроль" як замовником по
оскаржуваним договорам правомірно на підставі пп. 5.2.1. п. 5.2.
ст. 5, пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
віднесено витрати по оплаті
виконаних належним чином оскаржуваних договорів до складу валових
витрат, а суми ПДВ по ним до складу податкового кредиту, що в свою
чергу підтверджує відсутність умислу щодо приховування від
оподаткування шляхом укладання договорів від 01.07 та 01.08.2003р.
Посилання позивача на порушення вимог Закону України "Про
авторське право і суміжні права" ( 3792-12 ) (3792-12)
та Постанови Кабінету
Міністрів України № 1756 від 27.12.2001р ( 1756-2001-п ) (1756-2001-п)
. є
необгрунтованими, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 11 зазначеного
Закону суб'єкт авторського права для засвідчення авторства
(авторського права) на оприлюднений чи не оприлюднений твір, факту
і дати опублікування твору чи договорів, які стосуються права
автора на твір, у будь-який час протягом строку охорони
авторського права може зареєструвати своє авторське право у
відповідних державних реєстрах.
За вказаних обставин, зважаючи на відсутність порушень норм
матеріального та процесуального права, висновок судів першої та
апеляційної інстанцій про відмову в позові є вірним, судові
рішення прийняті відповідно вимог чинного законодавства, а вимоги
позивача є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224,
230, 231, 254 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, -
ухвалив:
1. Залишити касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
місті Рівне без задоволення, а рішення Господарського суду
Рівненської області від 24.12.2004р. та постанову Львівського
апеляційного господарського суду від 11.03.2005р. у справі №
18/330 - без змін.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та
може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 - 237, ч. 1
ст. 238 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий-суддя (підпис) Брайко А. I.
Судді (підпис) Голубєва Г. К.
(підпис) Карась О. В.
(підпис) Рибченко А. О.
(підпис) Федоров М. О.
З оригіналом згідно
Суддя Вищого адміністративного
суду України Брайко А. I.