К-12163/06 Про спонукання до вчинення дій по зарахуванню помилково сплаченої суми податку на прибуток в рахунок сплати інших податків та встановлення факту відсутності податкового боргу - Текст документа

В липні 2004 року Міське комунальне підприємство "Херсонтеплокомуненерго" звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою про зобов'язання відповідача зарахувати в рахунок сплати інших податків помилково сплачену суму в розмірі 488513,26 грн., яка складає податок на прибуток, нарахований згідно декларацій на прибуток за 1999-2000 роки, та про встановлення фату відсутності податкового боргу зі сплати податку на прибуток станом на 8 червня 2004 року.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 15.11.2004 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 11.02.2005 року, позов частково задоволено: зобов'язано відповідача зарахувати позивачу зайво сплачений податок на прибуток у сумі 488513,26 грн. в рахунок податкових боргів по інших податках; стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що матеріалами справи підтверджується факт завищення податку на прибуток МКП "Херсонтеплокомуненерго" в 1999-2000 роках по відношенню з даними, зазначеними у податковій та фінансовій звітності підприємства за цей період, а тому позивач відповідно до п. 5.1 ст. 5 та пп. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) має право на зарахування зайво сплаченого податку на прибуток в сумі 488513,26 грн. в рахунок податкових боргів з інших податків.

В касаційній скарзі ДПI у м. Херсоні просить скасувати постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 11.02.2005 року та рішення Господарського суду Херсонської області від 15.11.2004 року у справі № 7/295 і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Вважає, що судом неправильно застосовані норми матеріального права, а саме: п. 5.1 ст. 5 та пп. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) .

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що в квітні 2004 року позивачем була встановлена невідповідність даних про доходи, зазначених в податковому обліку, з даними про доходи, відображеними у бухгалтерському обліку. Так, згідно даних податкових декларацій по податку на прибуток за 1999-2000 роки, сума нарахованого податку на прибуток у 1999 року склала 1147,4 тис. грн., у 2000 році -1631,1 тис. грн. Однак, згідно документів бухгалтерського обліку підприємство у вказаних роках було збитковим, що було спричинено несвоєчасним одержанням дотацій на покриття різниці у тарифах, які регулюються міською владою.

Позивачем була проведена аудиторська перевірка правильності нарахування податку на прибуток за період 1999-2000 роки, за результатами якої аудиторами встановлено, що величина завищення доходів у 1999 році склала 2370,6 тис. грн., в 2000 році - 1191,8 тис. грн., а завищення податку на прибуток у 1999 році - 711,18 тис. грн., в 2000 році - 357,5 тис. грн. Зазначене відображено в аудиторському висновку № 36/04-А від 24.05.2004 року.

07.06.2004 року позивачем направлено лист № 186-01 з проханням прийняти уточнюючий розрахунок з податку на прибуток за 2000 рік. При цьому, позивачем у листі було зазначено, що сума податку на прибуток в розмірі 4888513,26 грн. є помилково сплаченою, у зв'язку з чим позивач просив зарахувати помилково сплачену суму в рахунок погашення недоїмки з земельного податку, транспортного податку та податку на додану вартість. До листа позивачем було додано уточнюючий розрахунок з податку на прибуток за 2000 рік, уточнююча декларація з податку на прибуток за 2000 рік та зворотно-сальдова відомість по рахунку 641.1 (68.1).

Листом № 2749/10/15-107 від 05.07.2004 року відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для уточнення декларацій за 1999-2000 роки з посиланням на те, що будь-які помилки, виявлені платником податків або податковими органами після закінчення терміну 1095 днів, що настає за останнім днем подачі декларації про прибуток підприємства, не підлягають виправленню, а суми відповідних податків не донараховуються та не повертаються. Відповідач також послався на те, що фахівцями Державної податкової інспекції у м. Херсоні були здійснені документальні перевірки дотримання вимог податкового законодавства Міським комунальним підприємством "Херсонтеплокомуненерго" за період з 01.04.1998 року по 01.10.1999 року, про що складено акт перевірки за № 484 від 31.12.1999 року, та з 01.10.1999 року по 01.07.2002 року, якими встановлено зменшення суми валового доходу за 9 місяців 1999 року на 1605,77 грн., збільшення суми валового доходу за 4 квартал 1999 року на 382,8 тис. грн., зменшення суми валового доходу за 2000 рік на 318,6 тис. грн.

Висновком судово-бухгалтерської експертизи від 23.09.2004 року було підтверджено необгрунтоване завищення позивачем оподатковуваного прибутку в сумі 4036,8 тис. грн.., і в зв'язку з цим безпідставне нарахування податку на прибуток в сумі 1211,04 тис. грн. Таким чином, переплата податку на прибуток за період з 01.07.2001 року станом на 08.06.2004 року буде складати 623,53 тис. грн. проти 488,5 тис. грн., вказаних в позовній заяві Міського комунального підприємства "Херсонтепло-комуненерго".

Зазначені розбіжності виникли внаслідок того, що не було враховано вимоги пп. 11.3.5 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) № 283/97-ВР від 22 травня 1997 року, відповідно до яких дотація з бюджету до валового доходу включається по мірі надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок або іншої компенсації.

Разом з тим, за наслідками перевірки дотримання вимог законодавства про оподаткування Міського комунального підприємства "Херсонтеплокомуненерго" за період з 01.10.1999 року по 01.07.2002 року зазначені розбіжності податковою інспекцією виявлені не були.

Згідно пп. "б" пп. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) від 21.12.2000 року № 2181-III (з відповідними змінами та доповненнями) (надалі - Закону України № 2181 ) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України № 2181 (2181-14) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, такий платник податків зобов'язаний подати нову податкову декларацію, що містить виправлені показники.

Підпунктом 15.3.1 ст. 15 Закону № 2181 (2181-14) встановлено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

З врахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, судова колегія вважає, що фактично позивачем було здійснено переплату податку на прибуток, яку він вимагає повернути та зарахувати в рахунок сплати інших податків. Тобто в даному випадку мова йде не про коригування податкових зобов'язань, строк здійснення якого обмежений 1095 днями.

Отже, спірні правовідносини мають бути врегульовані пп. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України № 2181 (2181-14) , відповідно до якого заява на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) може бути подана не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати

Враховуючи, що надлишкові грошові суми по сплаті податку на прибуток позивачем сплачені в серпні 2001 року, правомірним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що визначений пп. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України № 2181 (2181-14) строк на момент звернення позивача до контролюючого органу в червні 2004 року не сплинув.

Відповідно до ст. 224 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 11.02.2005 року та рішення Господарського суду Херсонської області від 15.11.2004 року у справі № 7/295 прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, суд дав правильну оцінку обставинам справи, тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись ст.ст. 160, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні залишити без задоволення, а постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 11.02.2005 року та рішення Господарського суду Херсонської області від 15.11.2004 року у справі № 7/295 - без змін.

Справу № 7/295 повернути до Господарського суду Херсонської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .