ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
                              УХВАЛА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     21 травня 2007 року    м. Київ
     Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
     головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,
     суддів:  Бившевої  Л.I.,  Костенка   М.I.,   Маринчак   Н.Є.,
Шипуліної Т.М.
 
     розглянувши у попередньому судовому засіданні
     касаційну скаргу Керченської міжрайонної державної податкової
інспекції
     на постанову  Севастопольського  апеляційного  господарського
суду від 21.07.2005р.
     у справі № 2-4/7593-2005 господарського суду АР Крим
     за позовом  відкритого  акціонерного  товариства  "Керченське
автотранспортне підприємство № 14313"
     до Керченської міжрайонної державної податкової інспекції
     про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
     ВСТАНОВИВ:
     Рішенням господарського суду Автономної Республіки  Крим  від
07.06.2005 р., залишеним  без  змін  постановою  Севастопольського
апеляційного  господарського  суду  від  21.07.2005р.,  позов  ВАТ
"Керченське автотранспортне підприємство  №  14313"  про  визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення  Керченської  МДПI  від
04.04.2005р. № 0004602301/3 про  визначення  позивачу  податкового
зобов'язання зі збору на розвиток пасажирського  електротранспорту
у розмірі основного платежу - 18 810,00 грн. задоволено.
     Судові  рішення  вмотивовані  тим,  що   збір   на   розвиток
пасажирського   електротранспорту   не   є   платежем,   обов'язок
справляння  якого  встановлений  Законом  України   "Про   систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
        .  Оскільки  у  позивача  був  відсутній
обов'язок по нарахуванню та сплаті збору на розвиток пасажирського
електротранспорту, суд дійшов висновку, що податкове  зобов'язання
за зазначеним платежем  визначено  позивачу  контролюючим  органом
неправомірно. При цьому висновок  суду  обгрунтований  посиланням,
зокрема,  на  статті  1,  14,  15  Закону  України  "Про   систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
        .
     В  касаційній  скарзі  Керченська  МДПI   просить   скасувати
постановлені у справі судові рішення  та  прийняти  нове  рішення,
яким  в  позові  відмовити,  посилаючись   на   порушення   судами
попередніх інстанцій  статті  39  Закону  України  "Про  Державний
бюджет України на 2003 рік" ( 380-15 ) (380-15)
        , статті 94  Закону  України
"Про Державний бюджет України", статті 5  Положення  про  збір  на
розвиток пасажирського електротранспорту в  Автономній  Республіці
Крим,   затвердженого   постановою   Верховної   Ради   Автономної
Республіки Крим  від 10.06.2003р. № 587-3/03.
     Заслухавши     доповідь     судді-доповідача,     перевіривши
правильність  застосування  судами   попередніх   інстанцій   норм
матеріального та процесуального права, юридичної  оцінки  обставин
справи,  колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України
приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з  таких
підстав.
     Судами  попередніх  інстанцій   встановлено,   що   фактичною
підставою для визначення товариству  податкового  зобов'язання  зі
збору на розвиток пасажирського електротранспорту за період  друге
півріччя 2003 року-перше  півріччя  2004  року  у  сумі  основного
платежу 18 810,00  грн.  слугували  факти  надання  позивачем,  як
суб'єктом  підприємницької  діяльності,  транспортних   послуг   з
перевезення пасажирів, впродовж зазначеного періоду, як юридичного
факту,  з  яким  стаття  5  Положення   про   збір   на   розвиток
пасажирського  електротранспорту  в  Автономній  Республіці   Крим
пов'язує  вимогу  зі  сплати  суб'єктом  господарювання  збору  на
розвиток пасажирського електротранспорту, та невиконання позивачем
встановленого зазначеним Положенням обов'язку зі сплати  вказаного
платежу.
     Відповідно до статті 8 Конституції України  ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
          в
Україні визнається і діє принцип верховенства  права.  Конституція
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
         має найвищу юридичну силу. Закони  та  інші
нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції  України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
         і повинні відповідати їй. Норми Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
         є нормами прямої дії.
     Згідно зі статтею 67 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
         кожен
зобов'язаний сплачувати податки і  збори  в  порядку  і  розмірах,
встановлених законом.
     Статтею 92 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
         передбачено, що
виключно законами України  встановлюються  система  оподаткування,
податки і збори.
     Відповідно до статті 135 Конституції  України  ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        
нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки  Крим
та рішення Ради міністрів Автономної  Республіки  Крим  не  можуть
суперечити Конституції і законам України та приймаються відповідно
до Конституції  України  ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        ,  законів  України,  актів
Президента  України  і  Кабінету  Міністрів  України  та   на   їх
виконання.
     Статтею  137  Конституції  України  ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
          визначено
виключний  перелік  питань,  з  яких  Автономна  Республіка   Крим
здійснює нормативне регулювання,  до  яких,  однак,  не  віднесено
питання щодо встановлення податків і зборів.
     Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки  і
збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до  державних  цільових
фондів  визначено  Законом  України  "Про  систему  оподаткування"
( 1251-12 ) (1251-12)
        .
     Відповідно  до  статті  1  вказаного  Закону  встановлення  і
скасування податків і зборів (обов'язкових платежів)  до  бюджетів
та до державних  цільових  фондів,  а  також  пільг  їх  платникам
здійснюються Верховною Радою України, Верховною  Радою  Автономної
Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами відповідно
до цього Закону, інших законів України про оподаткування.
     Ставки, механізм справляння податків і  зборів  (обов'язкових
платежів), за винятком особливих видів мита  та  збору  у  вигляді
цільової надбавки до  діючого  тарифу  на  електричну  та  теплову
енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу
на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо
оподаткування не можуть  встановлюватися  або  змінюватися  іншими
законами України, крім законів про оподаткування.
     Види  податків   і   зборів   (обов'язкових   платежів),   що
справляються на території України,  встановлено  статтями  14,  15
Закону України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
        .
     Податки і збори (обов'язкові  платежі),  справляння  яких  не
передбачено цим Законом, сплаті не підлягають (частина 6 статті  1
зазначеного Закону).
     Враховуючи,    що    збір    на    розвиток     пасажирського
електротранспорту в  Автономній  Республіці  Крим  не  входить  до
переліку податків і зборів, що справляються на території  України,
висновки судів  попередніх  інстанцій  про  задоволення  позову  є
правомірними.
     Отже, постановлені у справі судові  рішення  є  законними  та
обгрунтованими.
     Керуючись ст.ст. 220,  220-1,  223,  224,  230,  231  Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,
     УХВАЛИВ :
     Касаційну скаргу Керченської міжрайонної державної податкової
інспекції залишити без задоволення, а постанову  Севастопольського
апеляційного господарського суду від 21.07.2005р.- без змін.
     Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та  в  порядку,
передбачених   статтями    236-238    Кодексу    адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
 
     Головуючий
     Усенко Є.А.
     Судді
     Бившева Л.I.
 
     Костенко М.I.
 
     Маринчак Н.Є.
 
     Шипуліна Т.М.
     З оригіналом згідно
     Суддя  Усенко Є.А.