ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Ліпського Д.В. - головуючий,
Амєліна С.Є. - суддя-доповідач,
Гаманко О.I.
Гуріна М.I.,
Юрченка В.В.,
при секретарі Проценко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в місті Первомайську Миколаївської області на постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 08 листопада 2006 року та ухвалу судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області від 05 лютого 2007 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Первомайську Миколаївської області про визнання нечинним рішення та зобов'язання призначити пенсію,
в с т а н о в и л а :
У вересні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаним адміністративним позовом, в якому просив визнати нечинним рішення Управління Пенсійного фонду України в місті Первомайську Миколаївської від 24 квітня 2006 року №13 та зобов'язати відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 згідно пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12)
з урахуванням стажу роботи з 01 січня 1992 року по 25 лютого 1995 року.
Постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 08 листопада 2006 року, залишеною без змін ухвалою судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області від 05 лютого 2007 року, позов задоволено.
В касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, відповідач ставить питання про скасування судових рішень. Просить постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач, IНФОРМАЦIЯ_1, з вересня 1982 року по червень 1987 рік та з липня 1987 року по 25 квітня 1995 року працював бурильником шпурів й підривником Управління "Чорноморвибухпром". Загальний трудовий стаж складає понад 25 років.
25 січня 2006 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України в місті Первомайську Миколаївської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, в задоволенні якої відмовлено у зв'язку з відсутністю необхідного стажу. Відмову відповідач мотивував тим, що за відсутності атестації робочого місця відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442 (442-92-п)
, в стаж роботи за списком №1 не може бути включений період роботи позивача з 01 січня 1992 року по 25 квітня 1995 року.
Вирішуючи спір суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що не проведення атестації робочого місця не може порушувати право на належне пенсійне забезпечення. Тому суб'єкт владних повноважень неправомірно відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
З такими висновками судів погодитися неможна, оскільки вони суперечать вимогам законодавства.
ОСОБА_1 претендував на пенсію за віком на пільгових умовах, за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12)
, яка регулює питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах, право на такий вид пенсії, незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: зокрема, чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Як вбачається з приведеної правової норми, однією з умов призначення пенсії за списком №2 є результати атестації робочого місця, яка б підтверджувала зайнятість працівника на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.
Атестація робочих місць здійснюється згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442 (442-92-п)
. Її проводить атестаційна комісія в терміни, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на п'ять років.
Робоче місце позивача в період з 01 січня 1992 року по 25 квітня 1995 року не було атестоване, компетентний висновок про умови роботи позивача в цей період - відсутні.
Враховуючи те, що суб'єкт владних повноважень мав діяти в межах наданих повноважень і відповідно до вимог закону, який при призначенні пенсії за списком №2 вимагає висновок атестації робочого місця, то не можна погодитись з тим, що відповідач порушив права позивача на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України при відсутності результатів атестації робочого місця в період з 01 січня 1992 року по 25 квітня 1995 року.
Таким чином суд першої інстанції незаконно зобов'язав відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2, на що не звернув увагу апеляційний суд.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалює нове про відмову в позові.
Керуючись статтями 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
, колегія суддів Вищого адміністративного суду України п о с т а н о в и л а :
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Первомайську Миколаївської області задовольнити.
Постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 08 листопада 2006 року та ухвалу судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області від 05 лютого 2007 року скасувати.
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Первомайську Миколаївської області про визнання нечинним рішення та зобов'язання призначити пенсію.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня їх відкриття.
Судді:
Д.В. Ліпський С.Є. Амєлін О.I. Гаманко М.I. Гурін В.В.
Юрченко