УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" травня 2007 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
суддів: Бившевої Л.I., Костенка М.I., Усенко Є.А., Шипуліної
Т.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну
скаргу Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську
Дніпропетровської області
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 16 лютого 2006 року
у справі №38/192
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий
дім "Придніпровський"
до Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську
Дніпропетровської області
про визнання частково недійсними податкових
повідомлень-рішень, -
встановив:
У серпні 2005 року позивач звернувся до господарського суду
Дніпропетровської області з позовом про визнання частково
недійсними податкових повідомлень-рішень ДПI м.Дніпродзержинська
від 13.05.2005р. №0002252301/0 та від 25.07.2005р.
№0002252301/1/24571 в частині визначення податкового зобов'язання
податку на прибуток підприємств в сумі 16034,00грн. в т.ч.
13361,00грн. основного боргу та 2673,00грн. штрафних санкцій.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03
листопада 2005 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 16 лютого 2006 року рішення суду першої інстанції було
частково скасовано: визнано недійсним податкові
повідомлення-рішення від 13.05.2005р. №0002252301/0 та від
25.07.2005р. №0002252301/1/24571 в частині донарахування основного
платежу в сумі 13153,00грн. та застосування штрафних санкцій в
сумі 2631,00грн., в іншій частині рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням апеляційної інстанції, відповідач
звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду
України, в якій просить змінити вищезазначене судове рішення, як
таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального та
процесуального права та залишити рішення суду першої судової
інстанції без змін.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких
підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом
було проведено планову документальну перевірку позивача на предмет
дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період
з 18.04.2004р. по 01.10.2005р..
За результатами вказаної перевірки складено акт №
/23-108/31329931 від 11.05.2005р. в якому зроблено висновок про
порушення позивачем п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
та п.п.7.2.1
п.7.2, п.п 7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
в результаті чого занижено податок
на додану вартість за 2004р. на суму 3849,00грн., в т.ч. за
жовтень 2004р. - 1030,00грн., за листопад 2004р. - 2819,00грн..
На підставі вказаного акту перевірки було прийняте
повідомлення-рішення від 13.05.2005р. №0002252301/0 про визначення
податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на
загальну суму 16034,00грн. у т.ч. 13361,00 основного боргу та
2673,00грн. штрафних санкцій.
За наслідками процедури адміністративного оскарження
податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення
від 25.07.2005р. №0002252301/1/24571 на таку ж суму податкового
зобов'язання.
Як встановлено актом перевірки від 11.05.2005р. між позивачем
та перевізником ТОВ "Кліо" було укладено угоду №0109/АВ від
15.09.2004р. про порядок організації, здійснення та розрахунки за
транспортно-експедиційні послуги пов'язані з перевезенням вантажів
у міжнародному автомобільному сполученні.
Позивачем було представлено на перевірку податкового органу
податкові накладні та вантажно-митні декларації в яких
перевізником зазначені інші підприємства, а не ТОВ "Кліо". В той
же час позивач не представив на перевірку товарно-транспортні
накладні, митні та інші документи на підтвердження надання
транспортних послуг саме ТОВ "Кліо", оскільки останнє було
організатором перевезень, тому в товарно-транспортних накладних на
міжнародні перевезення зазначені інші перевізники, а також
позивачем не представлені були первинні документи на підтвердження
факту надання рекламних послуг позивачу в жовтні 2004р. на суму
1000,00грн..
Вказані обставини стали підставою для донарахування податку
на прибуток та застосування фінансових санкцій.
П.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
встановлено, що до складу
валових витрат не включаються будь-які витрати, що не підтверджено
відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами,
обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами
ведення податкового обліку.
Як свідчать матеріали справи, вказані первинні документи, що
підтверджують факт отримання позивачем послуг з перевезення
вантажів автомобільним транспортом було відповідним чином
оформлено і належно завірені копії цих документів представлені
суду.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду
апеляційної інстанції, що висновки податкового органу про
завищення ТОВ "Торговий дім "Придніпровський" валових витрат по
господарських операціях з перевезення вантажів у перевіреному
періоді є безпідставними.
Однак, судова колегія погоджується з висновками податкового
органу, що знайшло підтвердження в рішеннях суду першої та
апеляційної інстанцій, щодо безпідставності завищення позивачем
валових витрат на суму 1000,00грн. в жовтні 2004р..
Доводами касаційної скарги наведене не спростовано.
Отже, судом апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги
процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини
справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального
права, постановлено обгрунтоване рішення, в якому повно
відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду
апеляційної інстанції про встановлені обставини і правові наслідки
є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами,
дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду
з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, -
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області - залишити без
задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 16 лютого 2006 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до
Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття
таких обставин.
Судді (підписи)
З оригіналом згідно:
Суддя
Вищого адміністративного суду
України Н.Є.Маринчак