ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
                              УХВАЛА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     "17" травня 2007 року м. Київ
     Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
     Головуючого: Маринчак Н.Є.
     суддів: Бившевої Л.I., Костенка М.I., Усенко Є.А.,  Шипуліної
Т.М.
     розглянувши  у  попередньому  судовому  засіданні   Державної
податкової інспекції у Комінтернівському районі м.Харкова
     на рішення господарського суду  Харківської  області  від  08
червня 2005 року
     у справі №04/135-05
     за позовом ДПI у Комінтернівському районі м.Харкова
     до ЗАТ "Харківдерев" та ПП "Брок"
     про визнання договору недійсним, -
                        В с т а н о в и в:
     У  квітні  2005  року  позивач   звернувся   з   позовом   до
господарського суду Харківської  області  про  визнання  недійсним
договору поставки  №37  від  10.11.202  року  укладеного  між  ЗАТ
"Харківдерев" та ПП "Брок".
     Позовні вимоги мотивовані тим,  що  оскаржуваний  договір  на
думку позивача суперечить інтересам держави та суспільства і це  є
підставою визнання його недійсним згідно ст.49 Цивільного  кодексу
України.
     Рішенням  господарського  суду  Харківської  області  від  08
червня  2005   року   у   задоволенні   позовних   вимог   ДПI   у
Комінтернівському районі м.Харкова відмовлено.
     Не  погоджуючись  з  рішенням  суду  першої  інстанції,   без
оскарження цього рішення в суді апеляційної інстанції, на підставі
ст.110 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , позивач  звернувся  із  касаційною
скаргою до суду касаційної інстанції,  в  якій  просить  скасувати
рішення господарського суду Харківської області від 08 червня 2005
року, як таке, що ухвалено  з  порушенням  норм  матеріального  та
процесуального права.
     Заслухавши доповідь судді, перевіривши  матеріали  справи  та
обговоривши  доводи  наведені  у  скарзі,  колегія  суддів  дійшла
висновку, що касаційна скарга  не  підлягає  задоволенню  з  таких
підстав.
     Судом  першої  інстанції  встановлено,  що  відповідачем  між
відповідачами було укладено угоду  на  поставку  тканини  №37  від
10.11.202 року.
     Податковою накладною №93 від 15.11.2002 року та накладною №93
від 15.11.2002 року засвідчено факт  поставки  продукції  на  суму
202284,00 грн..
     Однак, як свідчить  акт  податкового  органу  про  проведення
позапланової документальної перевірки №612/26-215  від  19.10.2004
року на предмет дотримання  ЗАТ  "Харківдерев"  вимог  податкового
законодавства України при взаємовідносинах з ПП "Брок", сплата  за
поставлену продукцію не проводилась.
     Крім того, позивач на підтвердження своїх вимог надав рішення
місцевого Жовтневого районного суду м.Полтави від 02.07.2003 року,
яким було визнано недійсними: з дати реєстрації Статут  ПП  "Брок"
та з дати видачі свідоцтво  про  реєстрацію  платника  податку  на
додану вартість №23496113 від 14.05.2001 року.
     Судом першої інстанції встановлено, що  дана  угода  №37  від
10.11.2002р. між відповідачами на поставку меблевої тканини  не  є
договором поставки, оскільки не містить  суттєвої  умови  договору
поставки, а саме - ціни договору.
     Відповідно до ст.245  ЦК  УРСР  ( 1540-06 ) (1540-06)
          1963р.,  що  був
чинний на час укладання та виконання даної господарської операції,
у  договорі  поставки  має  бути   обумовлено   ціну   поставленої
продукції.
     Таким  чином  судом   зроблено   правомірний   висновок,   що
оскаржуваний договір №37 від 10.11.2002р. не є укладеним договором
поставки, а наступні дії по придбанню вказаної у  даному  договорі
продукції  є  окремими  господарськими  операціями,  про  визнання
недійсність яких позивач не ставив питання під час розгляду  даної
справи.
     Крім того, судова колегія вважає за  потрібне  зазначити,  що
рішення  місцевого  Жовтневого  районного   суду   м.Полтави   від
02.07.2003 року  про  визнання  недійсними  статуту  та  свідоцтва
платника ПДВ відповідача ПП "Брок" не  є  підставою  для  визнання
оскаржуваної угоди недійсною  згідно  ст.49  ЦК  УРСР  ( 1540-06 ) (1540-06)
        
1963р., оскільки у даному рішенні відсутні  встановлені  обставини
на підтвердження того,  що  укладаючи  оскаржувану  угоду  сторони
діяли з метою, яка суперечила б інтересам держави та суспільства.
     Сама ж по собі угода  про  поставку  меблевої  тканини  не  є
такою, що суперечить законам держави і суспільства. Такий товар не
виключено  законом  із  цивільного  обігу,  на  торгівлю  ним   не
вимагається отримання ліцензій, а також немає  інших  законодавчих
обмежень стосовно купівлі-продажу меблевої тканини.
     Доводами касаційної скарги наведене не спростовано.
     Отже, господарським судом Харківської області,  виконано  всі
вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини
справи, вирішено справу у відповідності  з  нормами  матеріального
права,  постановлено   обгрунтоване   рішення,   в   якому   повно
відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду
про  встановлені  обставини  і  правові  наслідки  є   вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими  в
судовому засіданні, а тому підстав для його перегляду  з  мотивів,
викладених в касаційній скаргзі не вбачається.
     Керуючись статтями 220, 220-1, 223,  224,  230,  231  Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
         , -
                         У Х В А Л И В :
     Касаційну   скаргу   Державної   податкової    інспекції    у
Комінтернівському районі м.Харкова - залишити без задоволення.
     Рішення господарського суду Харківської області від 08 червня
2005 року - залишити без змін.
     Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
     За  винятковими  обставинами  вона  може  бути  оскаржена  до
Верховного Суду України протягом одного  місяця  з  дня  відкриття
таких обставин.
     Судді (підписи)
                       З оригіналом згідно:
     Суддя
     Вищого адміністративного суду
     України Н.Є.Маринчак