Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Харченка В.В.

Суддів Васильченко Н.В.

Кравченко О.О.

Матолича С.В.

Леонтович К.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Донбасської регіональної митниці на рішення господарського суду Донецької області від 15 квітня 2005 року та постанови Донецького апеляційного господарського суду від 23 червня 2005 року у справі за позовом колективного підприємства "Металопластик" до Донбасської регіональної митниці про визнання недійсним податкового повідомлення,-

Встановила:

У березні 2005 року колективне підприємство "Металопластик" звернулось до суду з позовом до Донбаської регіональної митниці про визнання недійсним податкового повідомлення митниці №17/19 від 21.12.2004р. Позивач зазначив, що у 2004 році на підставі зовнішньоекономічних контрактів №23/04 від 02.04.03р. та №24/04 від01.06.04р. з ТОВ "Ком тез" (Російська Федерація) здійснював ввезення на митну територію України металеві та пластикові оправи для окулярів, що коригують зір. Ввезення товару відбулось за вантажними митними деклараціями №№ 70002/4/100980 від 22.03.2004р.; 700020009/4/102170 від 9.06.2004р.; 700020009/4/103382 від 8.09.2004р.

При ввезенні вказаного у ВМД товару згідно з підпунктом 5.5 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) були застосовані пільги з ПДВ.

21.12.2004р. позивач отримав податкове повідомлення Донбаської регіональної митниці №17/19 про необхідність сплати податку на додану вартість у сумі 33 365,51 грн.

Вважаючи дії відповідача неправомірними, позивач оскаржив їх до суду.

Рішенням господарського суду Донецької області від 15.04.2005р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.06.2005р., позов задоволено.

У касаційній скарзі Донбаська регіональна митниця, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення обох судових інстанцій й прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Статтею 1 Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12) №1251-Х11 від 25.06.1991р ( з наступними змінами і доповненнями) встановлено, що встановлення і скасування податків і зборів до бюджетів, а також пільг їх платникам здійснюється Верховною Радою України відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування. Ставки, механізм справляння податків і зборів і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Підпунктом 5.1.7 пункту 5.1 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) звільнено від оподаткування поставки зареєстрованих та допущених до застосування в Україні лікарських засобів та виробів медичного призначення, дія якого була призупинена Законом України від 27.11.2003р. "Про Державний бюджет на 2004рік" (1344-15) . Однак ч.2 ст. 7 Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12) встановлено, що зміна податкових ставок, механізм справляння податків і зборів не можуть запроваджуватися Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Судова колегія погоджується з висновками судів обох інстанцій про те, що Закон України про Державний бюджет не є законом про оподаткування, а тому визнали вимоги позивача правомірними.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225-229 КАС України (2747-15) як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необгрунтованими, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України відсутні.

Керуючись ст. ст.220, 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

У х в а л и л а:

Касаційну скаргу Донбасської регіональної митниці відхилити, а рішення господарського суду Донецької області від 15 квітня 2005 року та постанови Донецького апеляційного господарського суду від 23 червня 2005 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.