К-23886/06 Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість - Текст документа

Мале приватне виробничо-комерційне товариство "Бета" (далі - МП ВКТ "Бета") звернулося до суду з позовною заявою до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Ясинуватська ОДПI) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 14.01.2005 року № 0000025301/0, яким позивачеві визнано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 396325,50 грн.

Справа судами переглядалася неодноразово.

Оскаржуваними постановою господарського суду Донецької області від 31.01.2006 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 18.05.2006 року позовні вимоги задоволено повністю.

Судові рішення мотивовані тим, що при продажу сукупних валових активів не має жодних підстав для зменшення суми податкового кредиту періоду, у якому відбувається такий продаж, за рахунок сум податку на додану вартість, віднесених до податкового кредиту минулих податкових періодів.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати, та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, мотивуючи неправильним застосуванням судом норм матеріального права, зокрема п.п. 1.5, 1.6, 1.7 ст. 1, п.п. 3.2.8 п.3.2 ст. 3, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.7.7, п. 7.9 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) .

У запереченнях на касаційну скаргу МП ВКТ"Бета" просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, з огляду на те, що судами правильно встановлено, що операція купівлі-продажу частини сукупних валових активів не є об'єктом оподаткування. Вимоги п.п. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) не вимагають від платника податку коригувати податковий кредит, яким він користувався в минулому.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.07.2004 року між МП ВКТ"Бета" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бета-Агро-Iнвест" укладено договір купівлі-продажу сукупних валових активів - млинного комплексу "Бета-Млин".

Згідно п.п. 1.1 п. 1 зазначеного договору продавець продає за компенсацію, а покупець придбає та включає до складу своїх валових активів частину сукупних валових активів - млинний комплекс "Бета-Млин".

Згідно акту приймання-передачі майна від 02.08.2004 року млинний комплекс "Бета-Млин" передано від продавця покупцеві та прийнято на баланс.

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 11.08.2004 року № 4410313 покупець набув права власності на цілісний майновий комплекс - млинний комплекс "Бета-Млин".

Відповідно до виписок банку та даних узагальнених відомостей бухгалтерського рахунку з 17.08.2004 року по 07.09.2005 року відбулося надходження позивачу коштів у розмірі 2199873 грн., передбаченому договором.

Ясинуватською ОДПI проведено перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового валютного законодавства за серпень 2004 року, результатами якої встановлено порушення МП ВКТ"Бета" податкового законодавства, а саме не здійснення коригування податкового кредиту, нарахованого (сплаченого) при придбанні, виготовленні та поліпшенні основних фондів, які увійшли до цілісного майнового комплексу "Бета-Млин", та проданих за компенсацію іншому підприємству згідно договору купівлі-продажу сукупних валових активів.

Зазначені порушення відображені у акті перевірки від 11.01.2005 року № 6/2313479820, в якому податковий орган визначив, що операція, яка відбулася, є поставкою сукупних валових активів в розумінні п.п. 3.2.8 п. 3.2 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , яка не є об'єктом оподаткування.

Разом з тим відповідач вважає, що позивачем не правильно визначено розмір податкового кредиту.

На підставі зазначеного акта відповідачем прийнято спірне податкове-повідомлення рішення від 14.01.2005 року № 0000052301/0, яким позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 396325,50 грн., (264217,00 грн. - сума основного платежу, 1132108,50 грн. - штрафна (фінансова санкція)).

Відповідно п.п. 7.4.2 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"(в (168/97-ВР) редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податку здійснює операції з поставки товарів (робіт, послуг), що звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування згідно з статтями 3 та 5 цього Закону, суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, відносяться відповідно до складу валових витрат виробництва (обігу) та на збільшення вартості основних фондів і нематеріальних активів і до податкового кредиту не включаються.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України поділяє висновок суду апеляційної інстанції про те, що зазначена норма не визначає необхідність коригування сум податкового кредиту та порядок такого коригування у зв'язку із здійсненням неоподатковуваних операцій у наступному звітному періоді.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220, 220-1, 224, 230, 231 КАС України (2747-15) , Вищий адміністративний суд України

Касаційну скаргу Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 18.05.2006 року та постанову господарського суду Донецької області від 31.06.2006 року у справі № 41/16а за позовом Малого приватного виробничо-комерційного товариства "Бета" до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 18.05.2006 року та постанову господарського суду Донецької області від 31.06.2006 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .