04.07.2007 р. Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Ланченко Л.В.

суддів Конюшка К.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.I.

при секретарі: Iльченко О.М.

за участю представників:

позивача: Каменського А.Ф.

відповідача: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у м.Житомирі

на ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 13.12.2005 р. та рішення Господарського суду Житомирської області від 23.05.2005 р.

у справі № 10/44 НА

за позовом ВАТ "ПМТП "Житомирцукор"

до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ВАТ "Житомирцукор" заявлено позов про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення Житомирської ОДПI від 01.03.2005 р. №1216/15-3/10422, яким застосовані штрафні санкції в розмірі 8024,42 грн. за затримку на 416 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на землю в розмірі 21191,00 грн.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 23.05.2005 р., залишеним без змін ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 13.12.2005 р., позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Житомирської ОДПI №1216/15-3/10442 від 01.03.2005 р. в частині застосування 7811,14 грн. штрафних санкцій.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання, про скасування судових рішень та прийняття нового про відмову в задоволенні позову, з підстав неправильного застосування норм матеріального права.

Позивач та його представник у судовому засіданні касаційної інстанції просив касаційну скаргу залишити без задоволення, судові рішення - без змін.

Відповідач представника у судове засідання касаційної інстанції не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено перевірку ВАТ "ПМП "Житомирцукор" з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань по земельному податку за період березень-грудень 2001 р., січень-липень та жовтень 2002 р., липень, жовтень 2004 р., комунальному податку за 4 квартал 2001 р., за результатами якої складено акт №15-3-40/188 від 24.02.2005 р.

Перевіркою встановлено, що позивачем допущена затримка по сплаті узгодженого податкового зобов'язання по сплаті земельного податку за період з 30.04.2001 р. по 04.12.2002 р. та з 30.08.2004 р. по 30.11.2004 р. на загальну суму 21191,00 грн., на яку згідно додатка №1 до акта перевірки нарахована сума штрафних санкцій в розмірі 8024,42 грн., у т.ч. 7811,14 грн. за період з 30.04.2001 р. по 04.12.2002 р., та 213,28 грн. за період з 30.08.2004 р. по 30.11.2004 р.

На підставі акту прийнято податкове повідомлення-рішення №1216/15-3/10442 від 01.03.2005 р., яким на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) за затримку на 416 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 21191,00 грн., до позивача застосовано штраф у розмірі 8024,42 грн.

Згідно ст.14 Закону України "Про плату за землю" (2535-12) юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному цим Законом, за формою, встановленою Головною державною податковою інспекцією України, щороку станом на 01 січня і до 01 лютого подають дані відповідній державній податковій інспекції.

Ст.54 Закону України "про Державний бюджет України на 2001 рік" (2120-14) передбачалось, що земельний податок в 2001 році повинен сплачуватись платниками щомісяця до 15 числа наступного місяця за звітним, а ст.51 Закону України "Про Державний бюджет України на 2002 рік" (2905-14) - протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у встановлених розмірах.

П.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) визначено, що за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Поняття податкового боргу (недоїмка) наведене в п.1.3 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) згідно якого, - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що на штрафні санкції передбачені ст.17 цього Закону поширюється строк позовної давності встановлений пп.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , у зв'язку з чим строк давності по податковому зобов'язанню по земельному податку за 2001, 2002 р.р. закінчився до моменту проведення перевірки.

Доводи касаційної скарги не беруться до уваги, оскільки вони не спростовують вищевикладеної позиції.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суди першої апеляційної інстанції повно та всебічно оцінивши обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, прийняли правильні рішення, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування судових рішень немає.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 13.12.2005 р. та рішення Господарського суду Житомирської області від 23.05.2005 р. - без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Повний текст складено 05.07.2007 р.