Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Голубєвої Г.К.

Суддів: Брайка А.I.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим

на рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.07.2006 року

у справі № 2-15/9960-05

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 (далі - СПД ОСОБА_1) звернулася до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (далі - ДПI у м. Сімферополі) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, яким позивачу визначено податкове зобов'язання із збору на розвиток пасажирського електротранспорту в Автономній Республіці Крим у розмірі 15084 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.07.2006 року позовні вимоги задоволено в зв'язку з тим, що зазначений збір не введено на території Автономної Республіки Крим, а тому відсутні підстави для його нарахування податковим органом.

Не погоджуючись із зазначеним рішеннями суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим оскаржила його в касаційному порядку.

В касаційній скарзі скаржник просить скасувати Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.07.2006 року з мотивів порушення судами норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. В обгрунтування касаційної скарги відповідач посилається на порушення судом ст. 43 Конституції України (254к/96-ВР) , ст. ст. 4, 18 Конституції Автономної Республіки Крим, вимог Законів України "Про систему оподаткування" (1251-12) , "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п.15 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" (7-93) , ст. 43, ч. 1. п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.11.2005, відповідно до п. 7, п. 10 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" зазначену касаційну скаргу передано до Вищого адміністративного суду України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.

Господарським судом Автономної Республіки Крим встановлено, що 22.12.2004 року ДПI у м. Сімферополі здійснено позапланову тематичну перевірку СПД ОСОБА_1. на предмет дотримання вимог податкового та валютного законодавства. У результаті перевірки було встановлено порушення платником справляння збору на розвиток пасажирського транспорту, передбаченого Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим "Про збір на розвиток пасажирського електротранспорту в Автономній Республіці Крим" від 19.02.2003 року № 434-3/03.

Зазначене порушення відображено у акті від 22.12.2004 року № 1437/17-1, який став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 22.12.2004 року № 4271701/0.

Відповідно до ст. 8 Конституції України (254к/96-ВР) в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України (254к/96-ВР) має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України (254к/96-ВР) і повинні відповідати їй. Норми Конституції України (254к/96-ВР) є нормами прямої дії.

Згідно зі ст. 67 Конституції України (254к/96-ВР) кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 92 Конституції України (254к/96-ВР) передбачено, що виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Відповідно до ст. 135 Конституції України (254к/96-ВР) нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим та рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим не можуть суперечити Конституції і законам України та приймаються відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) , законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України та на їх виконання.

Статтею 137 Конституції України (254к/96-ВР) визначено виключний перелік питань, з яких Автономна Республіка Крим здійснює нормативне регулювання, до яких, однак, не віднесено питання щодо встановлення податків і зборів.

Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів визначено Законом України "Про систему оподаткування" (1251-12) .

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування.

Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Види податків і зборів (обов'язкових платежів), що справляються на території України, встановлено статтями 14, 15 Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12) .

Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають (ч. 6 ст.1 зазначеного Закону).

Враховуючи, що збір на розвиток пасажирського електротранспорту в Автономній Республіці Крим не входить до переліку податків і зборів, що справляються на території України, висновок Господарського суду про задоволення позову є правомірним.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220, 220-1, 224, 230, 231 КАС України (2747-15) , Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.07.2006 року у справі № 2-15/9960-05 за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.07.2006 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .