ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
                              УХВАЛА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     17 травня 2007 року м. Київ
     Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
     головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,
     суддів:  Бившевої  Л.I.,  Костенка   М.I.,   Маринчак   Н.Є.,
Шипуліної Т.М.
     при секретарі Павлушку Р.С.
 
     розглянувши у відкритому судовому засіданні
 
     касаційну   скаргу   Державної   податкової    інспекції    у
Комінтернівському районі м. Харкова
     на ухвалу Харківського апеляційного господарського  суду  від
01.03.2006 р.
     у  справі  №  АС-13/401-05  господарського  суду  Харківської
області
     за позовом  товариства  з  обмеженою  відповідальністю  фірма
"Пранк"
     до Державної податкової інспекції у Комінтернівському  районі
м. Харкова
     про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень
                            ВСТАНОВИВ:
     Постановою  господарського  суду  Харківської   області   від
19.12.2005р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного
господарського суду від 01.03.2006р.,  позов  задоволено:  визнано
нечинними податкові повідомлення-рішення ДПI  у  Комінтернівському
районі м. Харкова від 07.11.2005 р. № 0000082370/0 про  визначення
ТОВ фірмі "Пранк" податкового зобов'язання за платежем  з  податку
на прибуток в сумі 31073,34 грн., в тому числі:  24869,11  грн.  -
основний платіж та 6204,23 грн. - штрафні  санкції,  накладені  на
підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 ст.17  Закону  України  "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків  перед  бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
        ; від 07.11.2005 р.  №
0000092370/0  про  визначення  вказаному  товариству   податкового
зобов'язання за платежем з  податку  на  додану  вартість  в  сумі
36756,25 грн., в тому числі: 24895,28 грн. -  основний  платіж  та
11860,97 грн. - штрафні  санкції,  накладені  з  тієї  ж  правової
підстави.
     Судові  рішення  вмотивовані  тим,  що  ТОВ   фірма   "Пранк"
правомірно у відповідності з пунктом 5.1 ст.5,  підпунктом  11.2.1
пункту 11.2  ст.11  Закону  України  "Про  оподаткування  прибутку
підприємств"   ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
        ,   підпунктом   7.4.1   пункту   7.4,
підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 ст.7 Закону України  "Про  податок  на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         віднісло  на  валові  витрати  в  I
кварталі  2005  року  витрати  на  придбання  робіт  з  прибирання
приміщень та передсвяткове  оформлення  території  біля  магазину,
виконаних ВАТ "Ольга", в загальній сумі  49216,44  грн.  та  в  II
кварталі 2005 року  витрати  на  придбання  послуг  по  зберіганню
товарів, наданих ПФ "Валькірія", в сумі 50260,00 грн., а також  до
податкового кредиту в грудні 2004 року 5000,00  грн.  на  підставі
податкової  накладної  №  5473  від  30.06.2004  р.,  виданої   ПФ
"Орнатус" та  отриманої  позивачем  і  відтвореної  в  податковому
обліку в грудні 2004 року, в січні, березні 2005  року  -  5375,33
грн. та 4467,95 грн. відповідно у зв'язку з придбанням  зазначених
робіт у ВАТ "Ольга", в травні, червні 2005 року - 4185,20 грн.  та
5866,80 грн.  відповідно  у  зв'язку  з  придбанням  послуг  у  ПФ
"Валькірія".
     В касаційній скарзі ДПI у Комінтернівському районі м. Харкова
просить скасувати ухвалені по справі судові  рішення  та  прийняти
нове рішення про відмову  в  задоволенні  позову,  посилаючись  на
порушення судами першої та апеляційної інстанцій підпунктів 5.3.1,
5.3.9 пункту 5.3 ст.5 Закону України "Про  оподаткування  прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
        , підпунктів 7.4.1,  7.4.4  ст.7  Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        ,  ст.ст.3,8
Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність  в
Україні" ( 996-14 ) (996-14)
        .
     Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити
скаргу без задоволення як безпідставну.
     Перевіривши  правильність  застосування  судами   першої   та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального  права,
юридичної  оцінки   обставин   справи,   колегія   суддів   Вищого
адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
     Судом встановлено,  що  фактичною  підставою  для  визначення
позивачу сум  податкових  зобов'язань  згідно  спірних  податкових
повідомлень-рішень   слугував   висновок   контролюючого   органу,
викладений в акті перевірки від 03.11.2005 р. № 438/23-715ДСК, про
неправомірне віднесення позивачем до валових витрат в  I  кварталі
2005 року 49216,44 грн., що відповідає витратам позивача у зв'язку
з придбанням у ВАТ "Ольга" робіт з прибирання приміщень / 26807,72
грн. / та робіт з передсвяткового оформлення прилеглої до магазину
території / 32252,00 грн. /; в  II  кварталі  2005  року  50260,00
грн., що становить витрати позивача у зв'язку з  придбанням  у  ПФ
"Валькірія" послуг із зберігання товарів. З  податкового  кредиту,
сформованого позивачем в січні, березні, травні, червні 2005 року,
виключений податок на додану вартість в  загальній  сумі  19895,28
грн., сплачений / нарахований / у зв'язку з придбанням  зазначених
робіт та послуг, а з податкового кредиту за грудень 2004 року -  в
сумі 5000,00 грн. за податковою накладною №  5473  від  30.06.2004
р., виписаною ТОВ "Орнатус".
     При цьому контролюючий орган  виходив  з  того,  що  між  ВАТ
"Ольга" та позивачем  відсутній  договір  про  виконання  робіт  з
прибирання  приміщень;  в  штатному  розписі  позивача  є   посади
прибиральниць,   а   позивач    має    побутову    техніку,    яка
використовується для прибирання приміщень; акт про виконання робіт
з оформлення території у зв'язку з новорічними святами не  містить
переліку робіт та  місця  виконання  робіт;  у  позивача  відсутні
документи, які підтверджують  передачу  товарів  на  зберігання  в
травні, червні 2005 року; акти про надання  послуг  із  зберігання
товарів   містять   факсимільний,   а   не   оригінальний   підпис
уповноваженої особи, яка діє від імені ТОВ "Пранк".
     Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 ст.5 Закону  України
"Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
          до  складу
валових витрат включаються  суми  будь-яких  витрат,  сплачених  /
нарахованих / протягом звітного періоду у зв'язку  з  підготовкою,
організацією, веденням виробництва, продажем  продукції  /  робіт,
послуг / і охороною  праці,  у  тому  числі  витрати  з  придбання
електричної  енергії  /  включаючи  реактивну  /,  з   урахуванням
обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.
     Не належать до складу валових  витрат  будь-які  витрати,  не
підтверджені розрахунковими,  платіжними  та  іншими  документами,
обов'язковість ведення і  зберігання  яких  передбачена  правилами
ведення податкового  обліку  /  абзац  четвертий  підпункту  5.3.9
пункту 5.3 цієї статті /.
     Згідно пунктів 2.1,  2.4,  2.5  Положення  про  документальне
забезпечення  записів  у  бухгалтерському  обліку,   затвердженого
наказом Міністерства фінансів  України  від  24.05.1995  р.  №  88
( z0168-95 ) (z0168-95)
          ,  зареєстровано  в  Міністерстві  юстиції   України
05.06.2005 р. за №  168/704,  первинні  документи  -  це  письмові
свідоцтва, що фіксують  та  підтверджують  господарські  операції,
включаючи розпорядження та дозволи адміністрації / власника  /  на
їх проведення.
     Первинні документи / на паперових і  машинозчитуваних  носіях
інформації / для надання їм юридичної сили і  доказовості  повинні
мати обов'язкові  реквізити:  назва  підприємства,  установи,  від
імені яких складений документ, назва  документа  /  форми  /,  код
форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та  її
вимірники / у натуральному і вартісному виразі /, посади, прізвища
і  підписи  осіб,   відповідальних   за   дозвіл   та   здійснення
господарської операції і складання первинного документа.
     Документ може  бути  підписаний  особисто,  із  застосуванням
факсиміле, штампу, символу або  іншим  механічним  чи  електронним
способом посвідчення.
     Актами передачі-приймання послуг № Ол-548 від  31.03.2005  р.
та  №  Ол-547  від  31.03.2005  р.,  платіжними  дорученнями   від
31.03.2005 р. № 2259 та  №  2258  підтверджується  факт  придбання
позивачем у ВАТ "Ольга" послуг з прибирання приміщень на  загальну
суму 26807,72 грн.,  в  тому  числі  ПДВ  4467,95  грн.,  а  актом
приймання-передачі послуг від 21.01.2005 р., платіжним  дорученням
від 07.02.2005р. № 1823 - послуг з оформлення території, прилеглої
до  магазину,   через   який   позивач   здійснює   підприємницьку
діяльність, у  зв'язку  з  новорічними  святами  згідно  переліку,
наведеному в додатку № 1 до договору № 15/12 від 15.12.2005 р., на
суму 32252,00 грн., в тому числі ПДВ 5375,33 грн.
     Відповідно до договору зберігання  №  1  від  26.03.2005  р.,
актів № 70 від 31.05.2005 р. та № 84 від 30.06.2005 р., платіжного
доручення  №  2993  від  20.07.2005  р.  позивач  придбав   у   ПФ
"Валькірія"  послуги  по  зберіганню  товарів  на  загальну   суму
60312,00 грн., в тому числі ПДВ 10052,00 грн.  Передача  позивачем
ПФ "Валькірія" товарів на зберігання в травні,  червні  2005  року
підтверджується  наявними  у   справі   реєстрами   накладних   на
зберігання.
     Зазначені первинні  документи  відповідають  вимогам  пунктів
2.4,  2.5  Положення  про  документальне  забезпечення  записів  у
бухгалтерському обліку.
     Будь-яких  доводів,  що  приміщення,   на   прибирання   яких
позивачем сплачені кошти ВАТ "Ольга", позивач  не  використовує  у
власній господарській діяльності, відповідачем не наведено.  Що  ж
до  вибору  позивачем  способу  виконання   робіт   з   прибирання
приміщень,  зокрема  шляхом  залучення  до  їх  виконання   іншого
суб'єкта   підприємницької   діяльності,   то   таке    відповідає
закріпленим  ст.  44  Господарського  кодексу  України  ( 436-15 ) (436-15)
        
принципам самостійного формування підприємцем програми діяльності,
комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
     Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст.7  Закону  України  "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         датою  виникнення  права
платника податку на податковий кредит вважається  дата  здійснення
першої з подій: або дата списання коштів  з  банківського  рахунку
платника податку в оплату товарів / робіт, послуг /, дата  виписки
відповідного рахунку / товарного чека / -  в  разі  розрахунків  з
використанням кредитних дебетових карток  або  комерційних  чеків:
або  дата  отримання  податкової  накладної,  що  засвідчує   факт
придбання платником податку товарів / робіт, послуг /.  Підпунктом
7.4.5 пункту 7.4 цієї  статті  встановлений  припис,  за  яким  не
дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат  по
сплаті податку,  що  не  підтверджені  податковими  накладними  чи
вантажними  митними  деклараціями  /  в  редакції,  яка  діяла  до
набрання чинності Законом України  від  25.03.2005  р.  №  2505-IУ
( 2505-15 ) (2505-15)
          /.
     Судом  встановлено,  що  податкова  накладна   №   5473   від
30.06.2004 р., видана ПФ "Орнатус" щодо вартості комісійних послуг
25000,00 грн., в  тому  числі  ПДВ  5000,00  грн.,  була  отримана
позивачем та відтворена в книзі придбання товарів / робіт,  послуг
/ 31.12.2004 р.
     З огляду на це суди першої та  апеляційної  інстанцій  дійшли
правильного висновку, що в  розрахунок  податкового  кредиту  сума
податку за вказаною податковою накладною  могла  бути  включена  в
грудні 2004 року.
     Оскільки  обставини  у  справі  судами  попередніх  інстанцій
встановлені всебічно і повно з дотриманням вимог ст.11 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
         щодо офіційного з'ясування  всіх  обставин  у  справі,
встановленим обставинам у справі дана  правильна  юридична  оцінка
відповідно  до  норм  матеріального  права,  передбачені   законом
підстави для скасування  чи  зміни  ухвалених  по  справі  судових
рішень відсутні.
     Керуючись  ст.ст.   220,   223,   224,   230,   231   Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
         ,
     УХВАЛИВ :
     Касаційну   скаргу   Державної   податкової    інспекції    у
Комінтернівському районі м. Харкова залишити  без  задоволення,  а
ухвалу   Харківського   апеляційного   господарського   суду   від
01.03.2006 р. - без змін.
     Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та  в  порядку,
передбачених   статтями    236-238    Кодексу    адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
         .
     Головуючий Усенко Є.А.
     Судді Бившева Л.I.
     Костенко М.I.
     Маринчак Н.Є.
     Шипуліна Т.М.