ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                              УХВАЛА

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     17 травня 2007 року   м. Київ

     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у
складі:

     головуючого  Співака В.I.,

     суддів   Білуги С.В.,

     Гаманка О.I.,

     Загороднього А.Ф.,

     Заїки М.М.,

     при секретарі  Замезі Ю.I.,

     розглянувши  в  попередньому  судовому  засіданні   касаційну
скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м.  Києва
від  26.10.2004р.  та  ухвалу  апеляційного  суду  м.  Києва   від
28.07.2005р. по справі за позовом ОСОБА_1 до  Київського  міського
військового комісаріату про перерахунок пенсії, -

                           встановила:

     У вересні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду  з  позовом  до
Київського  міського  військового  комісаріату   про   перерахунок
пенсії.

     Рішенням  Шевченківського  районного  суду   м.   Києва   від
26.10.2004р. у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.

     Ухвалою  апеляційного  суду   м.   Києва   від   28.07.2005р.
апеляційну   скаргу   ОСОБА_1   було    відхилено,    а    рішення
Шевченківського районного суду м. Києва від 26.10.2004р.  залишено
без змін.

     На зазначені  судові  рішення  судів  першої  та  апеляційної
інстанції надійшла касаційна  скарга  ОСОБА_1,  в  якій  ставиться
питання  про  їх  скасування  та  ухвалення  нового  рішення   про
задоволення позову.

     Заслухавши   доповідь  судді  -  доповідача,  колегія  суддів
вважає, що  касаційна  скарга  ОСОБА_1  задоволенню  не  підлягає,
оскільки судові  рішення  суду  першої  та  апеляційної  інстанції
постановлені з додержанням норм  матеріального  та  процесуального
права, правова оцінка обставинам у справі  дана  вірно,  а  доводи
касаційної скарги є  необгрунтованими  і  не  дають  підстав,  які
передбачені  статтями  225   -   229   Кодексу   адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
         для зміни чи  скасування  судового
рішення.

     Закони   України,   Укази   Президента   України   та    інші
нормативно-правові акти, на  які  посилається  позивач,  вимагаючи
перерахунку пенсії, були прийняті та  набрали  законної  сили  вже
після звільнення його з військової служби на пенсію, а тому їх дія
на вимоги позивача не поширюється.

     Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу  адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
         суд касаційної інстанції перевіряє
правильність застосування судами першої та  апеляційної  інстанцій
норм  матеріального  та  процесуального  права,  правової   оцінки
обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати  та
визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в  судовому
рішенні, та вирішувати питання про достовірність  того  чи  іншого
доказу.

     Керуючись ст.ст. 215,  220-1.  223,  224,  230,  231  Кодексу
адміністративного   судочинства   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   колегія
суддів -

                            ухвалила:

     Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а  рішення
Шевченківського районного суду м. Києва від 26.10.2004р. та ухвалу
апеляційного суду м. Києва від 28.07.2005р. по справі  за  позовом
ОСОБА_1  до  Київського  міського  військового   комісаріату   про
перерахунок пенсії - без змін.

     Ухвала оскарженню не підлягає.

     Головуючий  В.I. Співак

     Судді   С.В. Білуга

     О.I. Гаманко

     А.Ф. Загородній

     М.М. Заїка

     Згідно з оригіналом  Суддя  С.В. Білуга