У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.07.2007 № К-17007/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого),
Брайка А.I., Голубєвої Г.К., Рибченка А.О., Федорова М.О.
при секретарі: Міненко О.М.
представники сторін в судове засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлені належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку на рішення Господарського суду Луганської області від 04.01.2006 та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 28.02.2006 по справі № 10/571
за позовом Дочірнього підприємства "Ніколь"
до 1. Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку
2. Відділення державного казначейства у м. Сєвєродонецьку
про повернення надміру сплаченої плати за торгові патенти
ВСТАНОВИВ:
Заявлено позовні вимоги про повернення надміру сплаченої плати за торгові патенти в сфері грального бізнесу, що придбані в IV кварталі 2004 року та за діючі торгові патенти за III- V квартал 2004 року та за I-II квартал 2005 року.
Рішенням осподарського суду Луганської області від 04.01.2006, залишеним без змін ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 28.02.2006 по справі № 10/571- позов задоволено частково у сумі 120 335 грн., яка має бути повернутою із місцевого бюджету м. Сєвєродонецьку, як зайво сплачена плата за III- V квартал 2004 року та за I-II квартал 2005 року.
Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції виходив з того, що при постановлені рішення ДПI неправомірно застосовано ст. 57 Закону України "Про державний бюджет України на 2004 рік" (1344-15) та ст. 47 Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік" (2285-15) , який набрав чинності з 01.01.2004 та 01.01.2005 відповідно і якими збільшується вартість торгового патенту з надання послуг у сфері грального бізнесу, оскільки зміна податкових ставок і механізмів справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не можуть запроваджуватись Законом України "Про державний бюджет на відповідний рік".
При цьому вказуючи розрахунки щодо нарахування плати за торгові патенти в III- V квартал 2004 року та за I-II квартал 2005 року, суд виходив із ставки - 1 400 грн.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, Державна податкова інспекція у м. Сєвєродонецьку (далі - ДПI) подала касаційну скаргу на зазначені судові рішення. Скаржник обгрунтував свою позицію нормами Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) та закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" (334/94-ВР) і просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення.
Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, в якому повністю підтримав позицію судів і просить судові рішення залишити без змін, скаргу без задоволення.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, заперечення на неї, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
В силу п. 19 ст. 14 Закону України від 25.061991 № 1251 (зі змінами) "Про систему оподаткування" (1251-12) плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності відноситься до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).
Порядок придбання патентів в сфері торговельної діяльності за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток, діяльності у сфері торгівлі іноземною валютою, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, що провадиться суб'єктами підприємницької діяльності, а також порядок оплати вартості торгових патентів, врегульований Законом України від 23.03.1996 № 98/96-ВР "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) .
Пунктом 5 ст. 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) визначено, що оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу. Суб'єкт підприємницької діяльності може здійснити попередню оплату вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу за весь термін дії торгового патенту. При цьому суб'єкт підприємницької діяльності звільняється від обов'язків додаткового внесення вартості торгового патенту в разі, якщо прийнятими після цього актами законодавства збільшується його вартість (ст. 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) ).
Фактичні обставини справи, які були досліджені судами свідчать про те, що позивачем платежі за торгові патенти здійснені до і після публікації та набуття чинності Законом України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" (1344-15) і Законом України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (2285-15) .
Суди ж першої та апеляційної інстанції обгрунтували свої висновки неможливістю застосування ставок встановлених бюджетним законом на бюджетний рік, посилаючись на неузгодженість таких змін із загальними принципами оподаткування, встановленими Законом України "Про систему оподаткування" (1251-12) , та Бюджетним кодексом України (2542-14) .
Однак із таким висновком погодитись не можна, оскільки Закон України "Про систему оподаткування" (1251-12) та Бюджетний кодекс (2542-14) в спірних правовідносинах є загальними, а відповідно до спірних правовідносин повинен застосовуватись Закон України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) та закони про державний бюджет України на 2004 та 2005 роки, що є спеціальними. I тому зі сплатою позивачем до 15.12.2003 вартості торгових патентів за I квартал 2004 року та до 15.12.2004 за I квартал 2005 року у розмірі, встановленому чинним на той момент законодавством, його обов'язок зі сплати цих платежів припинився, і подальше донарахування сум до сплати за вказаними платежами було безпідставним. Платежі за наступні квартали мали здійснюватися з врахуванням внесених змін до розміру вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу. Тобто здійснюючи щоквартальну оплату вартості торгових патентів у сфері грального бізнесу ліцензіати мають керуватися нормами спеціального законодавства на час внесення оплати.
Таким чином рішення Господарського суду Луганської області від 04.01.2006 та ухвала Луганського апеляційного господарського суду від 28.02.2006 по справі № 10/571 підлягають скасуванню, справа направленню до суду першої інстанції на новий розгляд. При новому розгляді врахувати наведене.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 160, 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Луганської області від 04.01.2006 та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 28.02.2006 по справі № 10/571 скасувати. Справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-239 КАС України (2747-15) .
Головуючий О.В. Карась Судді А.I. Брайко Г.К. Голубєва А.О. Рибченко М.О. Федоров