ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів: Харченка В.В., Леонтович К.Г., Чалого С.Я., Бим М.Є.,
Кравченко О.О.,
розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою фермерського (селянського) господарства "Артеміда" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.09.2005 року у справі №31/100 за позовом прокурора П'ятихатського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в П'ятихатському районі Дніпропетровської області до фермерського (селянського) господарства "Артеміда" про стягнення 2201,80 грн., -
встановила:
Прокурор П'ятихатського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в П'ятихатському районі Дніпропетровської області звернувся до суду з позовом до фермерського (селянського) господарства "Артеміда" про стягнення 2201,80 грн. обгрунтовуючи позовні вимоги тим, що відповідач зареєстрований як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, але в порушення вимог п. 4 ст.17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) та п. 11.11. Iнструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду" протягом семи звітних періодів розрахунки зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування не надавав, про що було 19.01.2005 року складено акт позапланової перевірки. На підставі вказаного акту начальником Управління Пенсійного фонду України в П'ятихатському районі, у відповідності до п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнодержавне державне пенсійне страхування" (1058-15) , було прийнято рішення №5 від 19.01.2005 року про застосування до відповідача штрафних санкцій за неподання розрахунку сум страхових внесків у сумі 2210,0 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2005 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.09.2005 року рішення суду першої інстанції змінене, резолютивна частина рішення викладена в наступній редакції: "Позовні вимог задовольнити частково. Стягнути з фермерського (селянського) господарства "Артеміда", с. Пальмірово П'ятихатського району Дніпропетровської області на користь Управління Пенсійного фонду України в П'ятихатському районі, м. П'ятихатки, вул. Пушкіна, 107 штрафні санкції у розмірі 2201 грн. 80 коп. Стягнути з фермерського (селянського) господарства "Артеміда", с. Пальмірово П'ятихатського району Дніпропетровської області до державного бюджету 102 грн. державного мита. Стягнути з фермерського (селянського) господарства "Артеміда", с. Пальмірово П'ятихатського району Дніпропетровської області на користь ДП "Судовий інформаційний центр", м. Київ 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити".
Не погоджуючись із постановленим у справі рішенням суду апеляційної інстанції відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.09.2005 року скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом апеляційної інстанції вірно встановлено наступне.
Згідно п. 4 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) від 09.07.2003 р. №1058-IV страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.
Відповідно до п. 11 ст. 11 "Iнструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України №21-1 (z0064-04) від 19.12.2003 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за №64/8663, платники страхових внесків щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків; оригінал розрахунку подається платником до органу Пенсійного фонду за місцем знаходження платника; розрахунки подаються зазначеними платниками до органу Пенсійного фонду для реєстрації за базовий звітний період, що дорівнює календарному місяцю, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
П. 5 ч. 9 ст. 106 вказаного Закону передбачає, що за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченою законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
П. 9.3.5 п. 9.3 ст. 3 вказаної Iнструкції передбачена відповідальність за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, а також вказано, що при цьому складається рішення за формою згідно з додатком 17 цієї Iнструкції і підставою для прийняття відповідного рішення є акт про зазначене порушення, складений у довільній формі.
Згідно акту позапланової перевірки Ф(С)Г "Артеміда" від 19.01.2005 року, яким встановлено що Ф(С)Г "Артеміда" не здало у встановлені строки розрахунок за квітень, травень, липень, серпень, вересень, жовтень і листопад 2004 року та на підставі п. 5 ч. 9 ст.106 вищевказаного Закону начальником Управління Пенсійного фонду України в П'ятихатському районі 19.01.2005 року було прийнято рішення №5 про застосування фінансових санкцій за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством, яким застосовано до Ф(С)Г "Артеміда" фінансові санкції у розмірі 2210 грн.
Також судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що копія вказаного рішення представником відповідача була отримана 19.01.2005 року, вказане рішення не оскаржувалося і відповідачем були частково сплачені санкції у розмірі 8 грн.20 коп..
Судом апеляційної інстанції зроблено вірний висновок, що рішення №5 від 19.01.2005 року було прийнято посадовою особою Управління Пенсійного фонду України в П'ятихатському районі у межах своїх повноважень та на підставі Закону, при цьому форма вказаного рішення відповідає додатку №17 Iнструкції. Розмір санкції відповідає вимогам п. 5 ч. 9 ст. 106 вищевказаного Закону.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про невідповідність висновків суду першої інстанції про те, що рішення №5 від 19.01.2005 року не відповідає вимогам Закону, фактичним обставинам справи, та відповідно про необхідність зміни рішення суду першої інстанції та задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в П'ятихатському районі 2201,81 грн. та судових витрат по справі, а в частині позовних вимог про звернення стягнення на майно боржника на суму позову про необхідність відмови, оскільки ні прокурором ні позивачем не було надано суду доказів, які б свідчили про відсутність у відповідача грошових коштів на рахунку відповідача.
Відповідно до ст. 224 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції виніс законне і обгрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
ухвалила:
Касаційну скаргу фермерського (селянського) господарства "Артеміда" відхилити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.09.2005 року залишити без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно
Суддя Вищого адміністративного суду України К.Г.Леонтович