Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.I. - головуючий,

Амєліна С.Є. - суддя-доповідач,

Ліпського Д.В.,

Федорова М.О.,

Юрченка В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 28 липня 2006 року та ухвалу судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва від 24 січня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії, Голови Центральної виборчої комісії про визнання неправомірними дій, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

У квітні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаним адміністративним позовом.

Просив визнати нечинними дії Голови Центральної виборчої комісії та зобов'язати Центральну виборчу комісію виплатити грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів, яка виплачується державним службовцям у зв'язку з виходом на пенсію згідно статті 37 Закону України "Про державну службу" (3723-12) та відшкодувати моральну шкоду.

Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 28 липня 2006 року, залишеною без змін ухвалою судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва від 24 січня 2007 року, в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, позивач просить скасувати судові рішення та постановити нове рішення про задоволення позову.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 03 грудня 1997 року перебував на посаді члена Центральної виборчої комісії, з якої звільнений 15 березня 2004 року на підставі постанови Верховної Ради України від 17 лютого 2004 року №1472-IV (1472-15) , мав перший ранг державного службовця.

З січня 2000 року йому була призначена пенсія за віком на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) .

З 15 березня 2004 року по 15 березня 2005 року Центральною виборчою комісією виплачувався позивачу середньомісячний заробіток на період працевлаштування.

З 22 березня 2005 року займав посаду виконуючого обов'язки, а з 06 липня 2005 року по 24 травня 2005 року - заступника директора з наукової роботи Науково-дослідного центру інформатики Академії правових наук.

З 27 травня 2005 року призначена пенсія на підставі Закону України "Про державну службу" (3723-12) .

Відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (3723-12) державним службовцям у разі виходу на пенсію при наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.

На час призначення пенсії державного службовця і позивач не перебував на службі в ЦВК.

За таких обставин суди прийшли до обгрунтованого висновку про відсутність у ЦВК обов'язку по виплаті позивачу як державному службовцю грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів у зв'язку з виходом на пенсію.

Суб'єкт владних повноважень діяв в межах наданої компетенції відповідно до вимог законодавства.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів про відсутність порушень прав позивача при звільненні з боку ЦВК.

Судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального та матеріального права, тому передбачених статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для їх скасування і ухвалення нового судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Вищого адміністративного суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Дарницького районного суду міста Києва від 28 липня 2006 року та ухвалу судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва від 24 січня 2007 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття обставин.