ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
                              УХВАЛА
     IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     16 травня 2007 року м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у
складі:
     головуючого Співака В.I.
     суддів Білуги С.В.
     Гаманка О.I.
     Загороднього А.Ф.
     Заїки М.М.
     при секретарі Дашківськіій О.Є.
     за участю представника скаржника Гнатюка М.А.
     розглянувши в судовому  засіданні  касаційну  скаргу  Відділу
державної виконавчої служби  Тростянецького  районного  управління
юстиції Вінницької області  на  рішення  Тростянецького  районного
суду Вінницької області від 07.02.2005 р. та  ухвалу  апеляційного
суду Вінницької області від 25.04.2005 р.  по  справі  за  скаргою
виконавчої  дирекції  Вінницького   обласного   відділення   Фонду
соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на  дії
(бездіяльність) державного виконавця Відділу державної  виконавчої
служби  Тростянецького  районного  управління  юстиції  Вінницької
області, -
                           встановила:
     У січні 2005 року виконавча  дирекція  Вінницького  обласного
відділення  Фонду  соціального  страхування  з  тимчасової  втрати
працездатності   звернулась   до   суду   зі   скаргою   на    дії
(бездіяльність) державного виконавця Відділу державної  виконавчої
служби  Тростянецького  районного  управління  юстиції  Вінницької
області.
     Рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від
07.02.2005 р. скаргу  задоволено.  Поновлено  виконавчій  дирекції
Вінницького обласного відділення Фонду соціального  страхування  з
тимчасової втрати працездатності м. Вінниця пропущений  строк  для
звернення до суду зі скаргою  на  дії  (бездіяльність)  державного
виконавця  відділу  ДВС  Тростянецького  РУЮ  Вінницької   області
виражені  у  винесенні  постанови   про   повернення   виконавчого
документа стягувачеві  №  4-890  від  01.10.2003  р.  Визнано  дії
державного виконавця відділу  ДВС  Тростянецького  РУЮ  Вінницької
області Тарнавського  В.Г.  виражені  у  винесенні  постанови  про
повернення  виконавчого  документа  №  4-890  від  01.10.2003   р.
неправомірними. Скасовано  постанову  про  повернення  виконавчого
документа стягувачеві від 01.10.2003 р. № 4-890,  якою  виконавчій
дирекції  Вінницького  обласного  відділення   Фонду   соціального
страхування  з  тимчасової  втрати   працездатності   м.   Вінниця
повернуто виконавчий документ, виданий  26.07.2002  р.  виконавчою
дирекцією  Вінницького  обласного  відділення  Фонду   соціального
страхування з тимчасової  втрати  працездатності  м.  Вінниця  про
стягнення  на  його  користь  боргу  в  сумі  9304,78  грн.  з  ДП
"Ладижинська ВК № 39". Стягнуто з відділу ДВС  Тростянецького  РУЮ
Вінницької області державне мито в сумі 3,40 грн.
     Ухвалою апеляційного суду Вінницької області  від  25.04.2005
р. вказане судове рішення залишено без змін.
     На зазначені судові рішення надійшла касаційна скарга Відділу
державної виконавчої служби  Тростянецького  районного  управління
юстиції Вінницької  області,  в  якій  ставиться  питання  про  їх
скасування та направити справу на новий  розгляд  до  суду  першої
інстанції, посилаючись на  неправильне  застосування  судами  норм
матеріального та процесуального права.
     Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення
судів щодо правильності застосування судами першої та  апеляційної
інстанції норм матеріального  та  процесуального  права,  правової
оцінки  обставин  у  справі,  не  вбачає  порушення  судами   норм
матеріального і процесуального права при прийнятті рішень, і  тому
вважає, що касаційну скаргу залишити  без  задоволення,  а  судові
рішення - без змін з наступних підстав.
     Судами  вірно  встановлено,  що   27.08.2002   р.   державним
виконавцем ВДВС Тростянецького  РУЮ  Вінницької  області  винесено
постанову  про  відкриття  виконавчого  провадження  №  4-890  про
примусове виконання претензії про стягнення боргу в  сумі  9304,78
грн. з ДП "Ладижинської ВК № 39" на  користь  виконавчої  дирекції
Вінницького обласного відділення Фонду соціального  страхування  з
тимчасової  втрати  працездатності,  а  01.10.2003   р.   винесено
постанову  про  повернення  виконавчого  документа  стягувачеві  з
посиланням на статтю 49 Закону України "Про виконавче провадження"
( 606-14 ) (606-14)
        .
     Порядок   повернення   виконавчого   документа    стягувачеві
регулюється статтею 40 Закону України "Про виконавче  провадження"
( 606-14 ) (606-14)
        .
     Відповідно  до  статті  40  Закону  України  "Про   виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
         (в редакції, чинній  на  момент  прийняття
спірної  постанови)  виконавчий  документ,   прийнятий   державним
виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було
проведено частково,  повертається  стягувачеві:  1)  за  письмовою
заявою стягувача; 2) якщо у боржника відсутнє майно, на  яке  може
бути  звернено  стягнення,  і   здійснені   державним   виконавцем
відповідно до  цього  Закону  заходи  щодо  розшуку  такого  майна
виявилися безрезультатними; 3) якщо стягувач  відмовився  залишити
за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення,
одержати  певні  предмети,  що  повинні  бути  передані  йому  від
боржника згідно з рішенням; 4) у разі  якщо  стягувач  перешкоджає
провадженню виконавчих дій або не здійснює авансування  витрат  на
проведення виконавчих дій, якщо  їх  авансування  передбачено  цим
Законом,  незважаючи  на  попередження  державного  виконавця  про
повернення йому виконавчого документа; 5) якщо в результаті вжитих
державним виконавцем заходів неможливо з'ясувати  місцезнаходження
боржника - юридичної особи, місце проживання боржника  -  фізичної
особи (за винятком виконавчих  документів,  зазначених  у  частині
першій статті 42 цього Закону); 6) якщо у боржника відсутнє майно,
яке він за виконавчим документом повинен передати  стягувачу,  або
майно, визначене виконавчим документом, на яке необхідно  звернути
стягнення  з  метою  погашення  заборгованості  (крім  коштів),  і
здійснені державним виконавцем відповідно до цього  Закону  заходи
щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
     Про наявність обставин, зазначених у пунктах 2  -  6  частини
першої цієї статті, державний виконавець складає  акт.  Повернення
виконавчого документа стягувачеві з підстав, передбачених пунктами
2 - 6 частини першої цієї статті, не позбавляє його права повторно
пред'явити виконавчий  документ  до  виконання  в  межах  строків,
встановлених статтею 21 цього Закону.
     Міністерство юстиції України листом від  25.11.2002  р.  дало
роз'яснення,  що  при  відсутності  на  рахунку  боржника  коштів,
необхідних для стягнення заборгованості,  відповідь  про  визнання
претензії підлягає  поверненню  стягувачу  на  підставі  пункту  2
частини 1 статті 40 Закону  України  "Про  виконавче  провадження"
( 606-14 ) (606-14)
        ,  однак  оскаржувана  постанова  від   01.10.2003   р.,
всупереч наведеним вимогам, винесена на підставі статті 49  Закону
України "Про виконавче  провадження"  ( 606-14 ) (606-14)
        ,  а  тому  судами
обгрунтовано визнана незаконною.
     Колегія  суддів  погоджується  з  висновком  судів,  що   при
здійсненні виконавчого провадження державним  виконавцем  не  було
виконано вимоги частини 7 статті 50, статей 63, 64 Закону  України
"Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
        .
     Судом першої інстанції правильно поновлено  строк  виконавчій
дирекції  Вінницького  обласного  відділення   Фонду   соціального
страхування з тимчасової  втрати  працездатності  м.  Вінниця  для
звернення до суду зі скаргою на дії державного  виконавця  відділу
ДВС  Тростянецького  РУЮ  Вінницької   області,   оскільки   копію
постанови від 01.10.2003 р. про повернення  виконавчого  документа
стягувачеві скаржник не  отримав,  а  вперше  про  наявність  цієї
постанови представнику Фонду стало відомо 05.01.2005 р.
     На підставі викладеного колегія суддів  вважає,  що  порушень
судами першої  та  апеляційної  інстанцій  норм  матеріального  чи
процесуального права, при  вирішенні  цієї  справи,  не  допущено.
Правова оцінка обставин по справі  дана  вірно,  встановлювати  та
визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в  судовому
рішенні, та вирішувати питання про достовірність  того  чи  іншого
доказу підстав не має, а тому касаційну скаргу слід  залишити  без
задоволення, а судові рішення - без змін.
     Керуючись  ст.ст.   220,   221,   224,   230,   231   Кодексу
адміністративного  судочинства  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
           ,   колегія
суддів -
                            ухвалила:
     Касаційну  скаргу   Відділу   державної   виконавчої   служби
Тростянецького районного  управління  юстиції  Вінницької  області
залишити без задоволення, а рішення Тростянецького районного  суду
Вінницької області від 07.02.2005 р. та ухвалу  апеляційного  суду
Вінницької  області  від  25.04.2005  р.  по  справі  за   скаргою
виконавчої  дирекції  Вінницького   обласного   відділення   Фонду
соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на  дії
(бездіяльність) державного виконавця Відділу державної  виконавчої
служби  Тростянецького  районного  управління  юстиції  Вінницької
області - без змін.
     Ухвала оскарженню не підлягає.