Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого

Цуркана М.I.

Суддів:

Амєліна С.Є.

Федорова М.О.

Ліпського Д.В.

Юрченка В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за скаргою ОСОБА_1 на  рішення Управління Пенсійного фонду (УПФ) України в Малиновському районі м. Одеси, яка переглядається за касаційною скаргою УПФ України в Малиновському районі м. Одеси на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 26 січня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 5 липня 2005 року

у с т а н о в и л а :

У серпні 2004 року ОСОБА_1 оскаржив в суді рішення УПФ України в Малиновському районі м. Одеси щодо правильності нарахування розміру пенсії.

Зазначав, що на підставі розпорядження УПФ України в Малиновському районі м. Одеси НОМЕР_1 йому, як посадовій особі місцевого самоврядування, з лютого 2004 року призначено  пенсію  відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" (2493-14) .

Оскільки  відповідно до ч.10 ст. 21 зазначеного Закону пенсія підлягала обчисленню у порядку, передбаченому для державних службовців, із сум заробітної плати, на які нараховується збір на обов"язкове державне пенсійне страхування, за останньою займаною виборною  посадою на день призначення пенсії, а згідно ч.2 ст. 37 Закону України "Про державну службу" (3723-12) її розмір має складати 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, то вважав, що пенсія має становити 80 відсотків заробітної плати голови виконкому Одеської міської ради за лютий 2004 року.

Посилаючись на те, що пенсія призначена з такого заробітку, однак  без врахування  надбавок запроваджених після припинення ним  служби в органах місцевого самоврядування - просив оскаржуване розпорядження визнати неправомірним, а пенсійний орган зобов"язати призначити пенсію в розмірі 1082 грн.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 26 січня 2005 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 5 липня 2005 року, скаргу задоволено.

У касаційній скарзі УПФ України в Малиновському районі м. Одеси, з посиланням на порушення судами норм матеріального права, просить судові рішення скасувати та постановити нове, про відмову у задоволені скарги.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає  задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що оскаржуваним розпорядженням заявнику призначена пенсія як посадовій особі органу місцевого самоврядування, за правилами встановленими для державних службовців, однак без врахування премій та надбавок, які запроваджені  відповідним посадовцям після звільнення ОСОБА_1 зі служби.

Задовольнивши скаргу суд першої інстанції, а апеляційний суд погодившись з такими висновками, виходив  з того, що пенсія заявника має складати 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, тобто  заробітної плати голови виконкому Одеської міської ради за лютий 2004 року.

З такими висновками погодитись не можна, оскільки суд, правильно встановивши обставини справи та визначивши норми матеріального права, якими врегульовані спірні правовідносини, неправильно витлумачив  зміст цих норм  у результаті чого помилився  у юридичній кваліфікації  правовідносин.

Пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування визначається Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" (2493-14) .

Зокрема,  ч.10 ст. 21 Закону встановлено, що посадовим особам місцевого самоврядування, які працювали на виборних посадах в органах місцевого самоврядування 8 років і більше, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, призначається пенсія відповідно до цього Закону незалежно від того, де вони працювали перед призначенням пенсії. У цих випадках пенсія обчислюється у порядку, передбаченому для державних службовців, із сум заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, за останньою займаною виборною посадою на день призначення пенсії.

Порядок призначення пенсій державним службовцям визначається Законом України "Про державну службу" (3723-12) , іншими нормативно-правовими актами.

Так, частиною 2 статті 37 Закону (в редакції  Закону від 16 січня 2003 р. №432-IУ) встановлено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

З метою вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії Урядом України ухвалена постанова від 31 травня 2000 року №865 (865-2000-п) "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" (з наступними змінами).

Згідно  з п.3 постанови посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років при призначенні пенсії враховуються в розмірах, що виплачуються на день звільнення з роботи, що дає право на відповідний вид пенсії.

Це означає, що  посадовим особам місцевого самоврядування, які перед призначенням пенсії не працювали на виборних посадах, пенсія  встановлюється у розмірі 80 відсотків заробітної плати  працюючого на відповідній посаді службовця з урахуванням тих складових заробітної плати, що були встановлені  на день звільнення з роботи особи, якій призначається пенсія.

При цьому, оскільки відповідно до ч.7 ст. 33 Закону України "Про державну службу" (3723-12) встановлено, що умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України, суди не мали підстав вважати, що  постанова Уряду  від 31 травня 2000 року №865 (865-2000-п) "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" суперечить Конституції України (254к/96-ВР) та діючому законодавству, а тому висновки щодо цього є помилковими.

За наведених обставин у судів не було правових підстав для задоволення позову.

Зважаючи на те, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, то, за правилами ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , оскаржувані рішення підлягають скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 223, 232 КАС України (2747-15) колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси  задовольнити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 26 січня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 5 липня 2005 року скасувати.

Постановити нове рішення  про відмову ОСОБА_1 у задоволенні скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку визначеними ст.ст. 237 - 239 КАС України (2747-15) .