ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
                           У Х В А Л А
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     16  травня  2007  року  у  м.  Києві  колегія  суддів  Вищого
адміністративного суду України в складі:
     головуючого-судді: Цуркана М.I.,
     суддів: Амєліна С.Є., Гуріна М.I.,  Ліпського  Д.В.,  Юрченка
В.В.,
     розглянувши  в  попередньому  судовому  засіданні  в  порядку
касаційного провадження адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1
до Одеського обласного  військового  комісаріату  про  перерахунок
пенсії за  касаційною  скаргою  представника  ОСОБА_1  ОСОБА_2  на
постанову апеляційного суду Одеської області від 7 листопада  2005
року,
                       в с т а н о в и л а:
     Представник ОСОБА_1. ОСОБА_2. звернувся з касаційною  скаргою
на постанову апеляційного суду Одеської області  від  7  листопада
2005 року у справі за  позовом  ОСОБА_1.  до  Одеського  обласного
військового комісаріату про перерахунок пенсії
     Зазначає, що ОСОБА_1. проходив службу у Збройних Силах  СРСР,
та був звільнений в запас з призначенням йому  пенсії  за  вислугу
років.
     Вважає, що розрахунок пенсії є неправильний, та проведений  з
порушенням  вимог  Закону  України  "Про   пенсійне   забезпечення
військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справ та деяких інших  осіб"  ( 2262-12 ) (2262-12)
        ,  оскільки  в
грошове забезпечення не включені премія в розмірі  33,3%  та  інші
передбачені надбавки.
     Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської
області від 24 березня 2005 року позов ОСОБА_1. було задоволено.
     Ухвалою апеляційного суду Одеської області  від  7  листопада
2005  року  апеляційну  скаргу  Одеського  обласного   військового
комісаріату  було  задоволено.   Рішення   Білгород-Дністровського
міськрайонного суду Одеської області  від  24  березня  2005  року
скасовано. В задоволенні позову ОСОБА_1. відмовлено.
     Судове рішення суду  апеляційної  інстанції  було  мотивоване
тим, що право на  надбавку,  яку  просив  включити  в  перерахунок
призначеної пенсії позивач,  він  не  набув,  оскільки  прийнятими
нормативними актами зазначені  надбавки  були  введені  вже  після
звільнення його з військової служби.
     Стосовно премії було визначено, що вона не є додатковим видом
грошового забезпечення, а нормативні акти, які вводили її  в  дію,
не передбачали  включення  останньої  до  грошової  суми,  з  якої
здійснюється нарахування пенсії.
     Вказуючи  на  допущені,  на  його  думку,  судом  апеляційної
інстанції  неповне  з'ясування  обставин,  які  мають  значення  у
справі, та порушення норм чинного матеріального законодавства,  що
призвело до  неправильного  вирішення  даного  спору,  представник
позивача просить скасувати постановлене апеляційним судом  рішення
та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
     Заслухавши суддю-доповідача,  обговоривши  доводи  касаційної
скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає,  що
касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
     Під час  розгляду  справи  по  суті  судом  першої  інстанції
встановлено, що в грудні 1984 року позивач був звільнений в  запас
зі служби в Збройних Силах  СРСР  за  віком  з  призначенням  йому
пенсії військовослужбовця. Пенсія позивачу була призначена з  усіх
видів грошового забезпечення, які він отримував під час служби, за
винятком премії.
     Відповідно до положень ст. 43 Закону  України  від  9  квітня
1992     року     №2262-ХII     "Про     пенсійне     забезпечення
військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
         при  обчисленні
пенсій  особам  офіцерського  складу,  прапорщикам   і   мічманам,
військовослужбовцям надстрокової служби та  військової  служби  за
контрактом враховуються відповідні оклади за  посадою,  військовим
чи спеціальним  званням,  процентна  надбавка  за  вислугу  років,
надбавки за вчене звання і вчену  ступінь,  кваліфікацію  і  умови
служби в порядку і розмірах, що визначаються  Кабінетом  Міністрів
України.
     Пунктом 6 Постанови Кабінету Міністрів України від  17  липня
1992 року №393 ( 393-92-п ) (393-92-п)
         "Про порядок обчислення вислуги років,
призначення  та  виплати  пенсії  і   грошової   допомоги   особам
офіцерського складу,  прапорщикам,  мічманам,  військовослужбовцям
надстрокової служби і  військової  служби  за  контрактом,  особам
начальницького і  рядового  складу  органів  внутрішніх  справ  та
членам  їх  сімей"  передбачено,  що  пенсії   особам   зазначеної
категорії  військовослужбовців  обчислюються  із  суми   грошового
забезпечення, що виплачується їм на день звільнення  з  військової
служби.
     Постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998  року
№ 452 ( 452-98-п ) (452-98-п)
         "Про упорядкування додаткових  видів  грошового
забезпечення військовослужбовців", якою затверджені додаткові види
грошового забезпечення військовослужбовців Збройних  Сил  України,
премія,  що  виплачується  військовослужбовцям,  не  віднесена  до
додаткових видів грошового забезпечення.
     Зазначене преміювання військовослужбовців  було  запроваджене
на підставі Указу Президента України від 4 жовтня 1996 року №  923
( 923/96 ) (923/96)
          "Про  грошове  забезпечення  військовослужбовців"   та
здійснювалось на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від
22 травня 2000 року № 829 ( 829-2000-п ) (829-2000-п)
         "Про грошове забезпечення
військовослужбовців".  Проте  наведеними  нормативними  актами  не
визначено, що ці премії віднесені до  додаткових  видів  грошового
забезпечення військовослужбовців і що вони  підлягають  врахуванню
при визначенні суми грошового забезпечення,  з  якої  обчислюється
пенсія.
     Оскільки премія в розмірі 33,3% не  віднесена  до  додаткових
видів грошового забезпечення, тому вона не  могла  бути  врахована
позивачу при нарахуванні пенсії.
     Що стосується інших  надбавок,  про  врахування  яких  просив
позивач, то щомісячні  надбавки  військовослужбовцям,  встановлені
Указом Президента України від 14 липня 1999 року  №847  ( 847/99 ) (847/99)
        
"Про додаткові заходи щодо  впорядкування  грошового  забезпечення
військовослужбовців Збройних Сил України" у  розмірі  40%,  Указом
Президента України від 23 лютого 2002року №173  ( 173/2002 ) (173/2002)
          "Про
посилення соціального захисту військовослужбовців" у розмірі 100%,
Указом  Президента  України  від  5  травня  2003   року   №   389
( 389/2003 ) (389/2003)
          "Про  надбавки  військовослужбовцям   Збройних   Сил
України,  Міністерства  внутрішніх   справ   України,   Державного
комітету  у  справах  охорони  державного   кордону   України   та
Управління державної охорони  України  за  безперервну  службу"  у
розмірі до 90% не є підвищенням грошового  забезпечення,  з  якого
позивачу   нарахована   пенсія,   а   новими   видами    грошового
забезпечення, яких позивач під час його служби в Збройних Силах не
отримував, а тому ці надбавки не могли бути враховані позивачу при
перерахунку пенсії.
     Крім цього, зазначеними указами  не  передбачено  перерахунку
пенсій  військовослужбовцям  у  зв'язку  із   запровадженням   цих
надбавок.
     Суд  апеляційної  інстанції  правильно  встановив,   що   при
звільненні з дійсної військової служби за віком позивачу  ОСОБА_1.
призначена пенсія у відповідності з вимогами чинного на той період
законодавства.
     Відмовляючи в задоволенні позову, суд  апеляційної  інстанцій
правильно виходив з того, що  передбачених  чинним  законодавством
підстав для проведення позивачу за період до  1  січня  2005  року
перерахунку призначеної  пенсії  з  урахуванням  премії  та  інших
надбавок немає.
     За таких обставин судове рішення суду  апеляційної  інстанції
ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права,
доводами касаційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні,
не спростовуються, підстави для скасування постановленого  рішення
апеляційного суду відсутні.
     Керуючись  ст.ст.210,  220,  220-1,  223,  224,  230,231  КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія суддів,
                         у х в а л и л а:
     Касаційну скаргу представника ОСОБА_1  ОСОБА_2  залишити  без
задоволення, а постанову апеляційного суду Одеської області від  7
листопада 2005 року - без змін.
     Ухвала  набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення   і
оскарженню не підлягає, крім випадків,  передбачених  ст..237  КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Головуючий: Цуркан М.I.
     Судді: Амєлін С.Є.
     Гурін М.I.
     Ліпський Д.В.
     Юрченко В.В.
     З оригіналом звірено:
     Суддя: Юрченко В.В.