К-3153/06 про перегляд судового рішення за винятковими обставинами - Текст документа

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі на ухвалу Центрального районного суду м. Сімферополя від 12 жовтня 2004 року та ухвалу апеляційного суду АР Крим від 14 лютого 2005 року про залишення без задоволення заяви про перегляд за винятковими обставинами рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 27 вересня 2002 року у справі за скаргою приватного нотаріуса Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_1 на неправомірні дії Державної податкової інспекції у м. Сімферополі, -

встановила:

Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 27 вересня 2002 року було задоволено скаргу приватного нотаріуса ОСОБА_1 та визнано неправомірними дії ДПI у м. Сімферополі щодо визначення розміру прибуткового податку за ставкою 40%.

В апеляційному порядку рішення не оскаржувалось.

У вересні 2004 року ДПI у м. Сімферополі звернулася до суду із заявою про перегляд вищезазначеного рішення місцевого суду у зв'язку з винятковими обставинами.

Ухвалою Центрального районного суду м. Сімферополя від 12 жовтня 2004 року в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за винятковими обставинами було відмовлено у зв'язку з пропуском, встановленого ст. 347-3 ЦПК України 1963 (1501-06) року, 3-місячного строку на звернення до суду.

Ухвалою апеляційного суду АР Крим від 14 лютого 2005 року частково задоволено апеляційну скаргу ДПI у м. Сімферополі та скасовано ухвалу Центрального районного суду м. Сімферополя від 12 жовтня 2004 року. Постановлено нову ухвалу, якою провадження у справі за заявою ДПI у м. Сімферополі про перегляд за винятковими обставинами рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 27.09.2002 р. - закрито.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, ДПI у м. Сімферополі звернулася до Верховного Суду України з касаційною скаргою в порядку визначеному ЦПК України 1963 (1501-06) року, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просила ухвалу Центрального районного суду м. Сімферополя від 12 жовтня 2004 року та ухвалу апеляційного суду АР Крим від 20 грудня 2004 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву податкової інспекції задовольнити.

Пізніше податковою інспекцією були внесені виправлення до касаційної скарги та зазначено про оскарження ухвали Центрального районного суду м. Сімферополя від 12 жовтня 2004 року та ухвали апеляційного суду АР Крим від 14 лютого 2004 року.

Листом Верховного Суду України від 14.10.2005 р. на підставі п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) зазначену касаційну скаргу зі справою було передано до Вищого адміністративного суду України для вирішення в порядку касаційного провадження.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Главою 42 ЦПК України 1963 (1501-06) року (чинного на момент розгляду справи) "Перегляд рішень, ухвал, що набрали законної сили, у зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами" було визначено підстави, строки та порядок такого перегляду. Зокрема ч.1 ст. 347-4 ЦПК України 1963 (1501-06) року передбачалось, що судові рішення переглядаються у зв'язку з винятковими обставинами колегією суддів у складі суддів Верховного Суду України.

Проте, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, податковий орган звернувся із заявою до суду першої інстанції, тобто з порушенням встановленого законом порядку.

Суд першої інстанції, до уваги положення вказаної норми не взяв, відмовив у задоволенні заяви, посилаючись на пропуск процесуального строку, при цьому не застосувавши правила ст. 85 ЦПК України 1963 (1501-06) року.

Крім іншого, колегією суддів апеляційного суду також вірно наголошено на тому, що відповідно до ч.3 ст. 347-2 ЦПК України 1963 (1501-06) року підставами для перегляду справи за винятковими обставинами є виявлене після касаційного розгляду справи неоднозначне застосування судами загальної юрисдикції одного й того ж положення закону або його застосовано всупереч нормам Конституції України (254к/96-ВР) .

Оскільки рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 12 жовтня 2004 року ні в апеляційному, ні в касаційному порядку не переглядалося, то судом зроблено обгрунтований висновок про неможливість перегляду даного рішення за винятковими обставинами та закрито провадження по справі.

З'ясувавши в достатньо повному об'ємі обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, суд апеляційної інстанції ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону, чинного на час розгляду справи. Висновки суду достатньо обгрунтовані і відповідають матеріалам справи.

Приведені в касаційній скарзі доводи зазначені висновки судів не спростовують і зводяться до незгоди з ними.

Відповідно до ст. 86 КАС України (2747-15) , виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При вирішенні справи судом правильно застосовані норми процесуального права. Порушень, які б могли призвести до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України (2747-15) , суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі - залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду АР Крим від 14 лютого 2005 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України (2747-15) .