У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.05.2007р.
№ К-7744/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого),
Брайка А.I. Голубєвої Г.К., Рибченка А.О., Федорова М.О.
при секретарі: Міненко О.М.
за участі представника відповідача Барицької Я.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ДПI у Червонозаводському районі м. Харкова на рішення
господарського суду Харківської області від 09.06.2004р. та
постанову Харківського апеляційного господарського суду від
19.07.2004р по справі № А-04/157-04
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тотус",м.
Харків
до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі
м. Харкова
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Позивач - ТОВ "Тотус" м. Харків, звернувсь з позовом до
Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.
Харкова про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення
ДПI у Червонозаводському районі м. Харкова від 11.05.2004 року №
0000352350/0.
Рішенням господарського суду Харківської області від
09.06.2004 (суддя Григоров А.М.) були задоволені позовні вимоги
позивача та визнано недійсним податкове повідомлення - рішення
Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.
Харкова №0000352350/0 від 11.05.2004 Також зазначеним рішенням
стягнуто з Державної податкової інспекції у Червонозаводському
районі м. Харкова на користь Товариства з обмеженою
відповідальністю "Тотус" 85 грн. витрат по сплаті державного мита
та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу. Виносячи дане судове рішення суд пославсь на те, що
відповідачем встановлено завищення позивачем бюджетне
відшкодування на суму 3349 770,00 грн. без законних на це підстав.
Апеляційна інстанція погодилась з прийнятим рішенням та
залишила його в силі
В касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення
попередніх інстанцій як не законні та відмовити позивачу в позові.
Перевіривши правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги,
пояснення представника відповідача, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних
підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до податкового
повідомлення-рішення від 11.05.2004р. № 0000352350/0 відповідачем
виявлено завищення позивачем бюджетного відшкодування на суму 3349
770,00 грн. Підставою для прийняття оскаржуваного податкового
повідомлення - рішення є акт перевірки 216/235/24132700
працівниками відповідача позивача від 06.05.2004 року. Як
зазначено у вказаному акті позивачем в порушення пп. 7.4.5 п. 7.4
ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
неправомірно було включено до складу податкового
кредиту суму 3 349 770,00 грн.. За звітній період 12 міс. 2003
року на суму 11 392,00 грн. за декларацією № 64505, за звітній
період 1 міс. 2004 року на суму 1926328,00 грн. за декларацією №
2899, за звітній період 2 міс. 2004 року на суму 1412050,00 грн.
за декларацією № 4951. При перевірці позивача відповідачем також
встановлено, що зазначені у деклараціях з ПДВ за січень-лютий 2004
р. суми ПДВ до відшкодування з бюджету виникли ще й за рахунок
продажу товарів по цінам нижчим ціни придбання. Оскільки
результатом від операцій з реалізації товарно-матеріальних
цінностей був збиток у розмірі 16398565 грн., витрати платника
податку на придбання товарів, які використовуються в цих операціях
не можуть бути віднесені до складу валових витрат підприємства.
Таким чином, позивачем було порушено пункт 5.1. статті 5 Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в
редакції від 22.05.1998 р. №283/97-ВР ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
, а зазначене
порушення призвело до завищення розміру валових витрат на суму
збитку від операції з продажу товарів в розмірі 16398565 грн.
Задовольняючи позов, крім іншого, обгрунтовуючи судове
рішення суди пославсь на те, що, правоздатність ТОВ "Тотус" не
обмежена судом або діючим законодавством, тому підприємство має
право відчужувати товари нижче вартості придбання. Але з таким
висновком суд касаційної інстанції погодитись не може т. я. згідно
пп..7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану
вартість"обов'язковою ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
умовою виникнення у платника
податку права на включення до податкового кредиту сум податку,
сплаченого (нарахованого)у зв'язку з придбанням у податковому
звітному періоді товарів, є віднесення згідно
встановлених законом правил податкового обліку вартості цих
товарів до валових витрат.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
визначальною ознакою валових
витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку.
Виходячи зі змісту п.1.32 ст.1 зазначеного Закону, неодмінною
характерною рисою господарської діяльності в податкових
правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій,
матеріальній чи нематеріальній формах.
А в силу ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства
України перевіряючи правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
правової оцінки обставин у справі - суд касаційної інстанції не
може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними
обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Тому
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржені
постанова та рішення суду скасуванню, а справа направленню на
новий розгляд. Суду першої інстанції при новому розгляді врахувати
наведене.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 160, 220, 221,
223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Червонозаводському районі м. Харкова задовольнити частково
Рішення господарського суду Харківської області від
09.06.2004р. та постанову Харківського апеляційного господарського
суду від 19.07.2004р по справі № А-04/157-04 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку,
визначеними ст. ст. 237-239 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий О.В. Карась
Судді А.I. Брайко
Г.К. Голубєва
А.О. Рибченко
М.О. Федоров