ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого: Смоковича М.I.
суддів: Весельської Т.Ф.
Горбатюка С.А.
Мироненка О.В.
Чумаченко Т.А.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу
ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Донецької області від 26
листопада 2004 року у справі за скаргою ОСОБА_1в інтересах
ОСОБА_2на бездіяльність прокурора м. Маріуполя Донецької
області, -
в с т а н о в и л а:
У травні 2004 року ОСОБА_1. в інтересах ОСОБА_2. звернувся до
суду в порядку глави 31-А Цивільного процесуального кодексу
України ( 1501-06 ) (1501-06)
1963 року зі скаргою на бездіяльність
прокурора м. Маріуполя Донецької області.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької
області від 16 липня 2004 року у задоволенні скарги відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 26 листопада
2004 року апеляційну скаргу ОСОБА_1. в інтересах ОСОБА_2.
задоволено частково. Рішення Жовтневого районного суду м.
Маріуполя Донецької області від 16 липня 2004 року скасовано і
провадження у справі закрито.
Не погоджуючись з постановленою у справі ухвалою суду
апеляційної інстанції, ОСОБА_1. звернувся до Вищого
адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій
посилається на неправильне застосування судом норм процесуального
права, просить скасувати постановлену у справі ухвалу і направити
справу на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин необхідних для
ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи
касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі,
застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню за таких підстав.
Відповідно до вимог статті 248-1 Цивільного процесуального
кодексу України ( 1501-06 ) (1501-06)
1963 року громадянин має право
звернутися до суду(військовослужбовець - до військового суду) із
скаргою, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю органу
державної влади, органу місцевого самоврядування, посадової і
службової особи порушено його права, свободи чи законні інтереси.
До суб'єктів, рішення, дії або бездіяльність яких може бути
оскаржено до суду, належать: органи державної влади, органи
місцевого самоврядування, їх посадові чи службові особи, керівники
підприємств, установ, організацій незалежно від їх підпорядкування
і форм власності, керівні органи і керівники об'єднань громадян, а
також службові особи, які виконують організаційно-розпорядчі,
адміністративно-господарські обов'язки або виконують такі
обов'язки за спеціальними повноваженнями.
Згідно зі статтею 248-3 Цивільного процесуального кодексу
України ( 1501-06 ) (1501-06)
судам 1963 року не підвідомчі скарги на акти і
дії службових осіб органів дізнання, попереднього слідства,
прокуратури, суду, якщо законодавством встановлено інший порядок
оскарження.
Судами встановлено, що ОСОБА_1. діючи в інтересах ОСОБА_2.,
звернувся до суду в порядку глави 31-А Цивільного процесуального
кодексу України ( 1501-06 ) (1501-06)
1963 року зі скаргою, в якій оскаржив
постанову від 15.11.2002 року слідчого відділу податкової міліції
Державної податкової інспекції у м. Маріуполі Донецької області,
якою закрита кримінальна справа щодо ОСОБА_2. порушена за частиною
2 статті 148-2 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ) (2341-14)
та
постанову від 22.05.2003 року слідчого слідчого відділу
Маріупольського міського управління, якою закрита кримінальна
справа щодо ОСОБА_2., порушена за статтею 148-5 Кримінального
кодексу України ( 2341-14 ) (2341-14)
, оскільки вважає безпідставними
мотиви закриття зазначених кримінальних справ.
При цьому оскаржив і дії прокурора м. Маріуполя, який за його
скаргою не скасував постанови про закриття справи і не відновив
досудове слідство, чим, на його думку, порушив вимоги статті 215
Кримінально-процесуального кодексу України ( 1001-05 ) (1001-05)
, а тому
вважає що дії прокурора підлягають оскарженню до суду відповідно
до статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України
( 1001-05 ) (1001-05)
.
Також судом встановлено, що на його неодноразові скарги та
звернення суб'єктом оскарження відповідно до вимог чинного закону
були дані відповіді.
Відповідно до вимог статті 215 Кримінально-процесуального
кодексу України ( 1001-05 ) (1001-05)
особа, щодо якої провадилося слідство,
має право оскаржити постанову про закриття кримінальної справи в
частині, яка стосується підстав і мотивів закриття справи.
Згідно з частиною 2 статті 236 Кримінально-процесуального
кодексу України ( 1001-05 ) (1001-05)
, розглянувши скаргу, суддя залежно
від того, чи були при відмові у порушенні справи виконані вимоги
статті 99 цього Кодексу, приймає одне з таких рішень: скасовує
постанову про відмову в порушенні справи і повертає матеріали для
проведення додаткової перевірки; залишає скаргу без задоволення.
Таким чином, скарга на постанову про відмову в порушенні
кримінальної справи не може бути розглянута судом в порядку глави
31-А Цивільного процесуального кодексу України ( 1501-06 ) (1501-06)
,
оскільки законодавством встановлений інший порядок її оскарження
до суду, а саме: в порядку кримінального судочинства.
Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з
висновком суду апеляційної інстанції, який, закриваючи провадження
у справі, виходив з того, що скарги на дії чи акти прокурора,
пов'язані з порушенням та закриттям кримінальної справи,
відповідно до вимог Кримінально-процесуального кодексу України
( 1001-05 ) (1001-05)
оскаржуються у порядку кримінального судочинства.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що
судом апеляційної інстанції при розгляді справи, допущені
порушення норм матеріального чи процесуального права, які
зазначені у статтях 225-229 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм
матеріального та процесуального права, і підстави для його зміни
чи скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення.
Ухвалу апеляційного суду Донецької області від 26 листопада
2004 року у справі за скаргою ОСОБА_1в інтересах ОСОБА_2на
бездіяльність прокурора м. Маріуполя Донецької області - залишити
без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і
оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав,
передбачених статтями 237-239 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно: судді Т.А.Чумаченко