ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді Цуркана М.I.
суддів: Амєліна С.Є., Федорова М.О., Юрченка В.В., Ліпського Д.В.
розглянувши у попередньому розгляді справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії за його касаційною скаргою на постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 25 квітня 2006 року та на ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 15 червня 2006 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У березні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернігівського обласного військового комісаріату, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо виконання законодавчих актів про пенсійне забезпечення військовослужбовців та зобов'язати відповідача провести перерахунок раніше призначеної йому пенсії, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення військовослужбовців за останньою штатною посадою перед звільненням з урахуванням всіх додаткових видів грошового забезпечення, в такому порядку, як проводиться перерахування пенсій військовослужбовцям звільненим до 1 січня 2006 року. В обгрунтування своїх вимог, вказував, що йому була призначена пенсія в розмірі меншому, ніж це передбачено ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12)
, але відповідач відмовив йому у призначенні пенсії у відповідності до законодавства про пенсійне забезпечення.
Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 15 червня 2006 року залишена без змін постанова Деснянського районного суду м.Чернігова від 25 квітня 2006 року, якою в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України. В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції, постановити нове рішення про задоволення позовних вимог, оскільки вважає, що суди першої та апеляційної інстанції неправильно застосували норми матеріального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального закону, правової оцінки обставин у справі у межах, визначених ч.2 ст.220 КАС України (2747-15)
, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування ухвалених по справі судових рішень.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є військовим пенсіонером, який згідно наказу від 1 грудня 2005 року був звільнений з військової служби та виключений зі списків військової частини з 8 січня 2006 року.
Позивач в касаційній скарзі посилається на ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12)
, де йдеться про нарахування пенсії з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, куди включається оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством.
Але, ст. 40 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15)
було встановлено що при звільненні у 2006 році для обчислення пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12)
(Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 29, ст. 399; 1994 р., N 24, ст. 178; 1995 р., N 16, ст. 111; 1996 р., N 17, ст. 73; 2002 р., N 33, ст. 236, N 35, ст. 262; 2004 р., N 23, ст. 320, N 36, ст. 447; 2005 р., NN 17 - 19, ст. 267), та членам їх сімей до грошового забезпечення враховуються відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентна надбавка за вислугу років у розмірах, встановлених за останньою штатною посадою перед звільненням, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірі, що визначаються за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 30 ст.77 зазначеного Закону призупинено дію ч.3 ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12)
.
Враховуючи наведене, суди дійшли до обгрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову, так як ОСОБА_1 був звільнений саме у 2006 році, оскільки виключений зі списків військової частини 8 січня 2006 року та на нього поширюється вищезазначений порядок обчислення пенсії.
Оскаржувані судові рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального закону, а тому колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230, ч.5 ст.254 КАС України (2747-15)
, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 15 червня 2006 року та постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 25 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст.ст. 237 КАС України (2747-15)
.
ГОЛОВУЮЧИЙ :
СУДДI :