Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого),

Брайка А.I., Рибченка А.О., Шипуліної Т.М., Федорова М.О.

при секретарі: Міненко О.М.

за участі представників позивача: Зелінського Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Ресторан "Вітряк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2005 по справі № 25/64

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Ресторан "Вітряк"

до Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України у м. Києві

про визнання недійсним рішення

та за зустрічним позовом про стягнення фінансових санкцій

ВСТАНОВИВ:

ВАТ "Ресторан "Вітряк" звернувся із позовними вимогами про визнання недійсним рішення РУ ДААК ДПА України в м. Києві від 03.07.2004 № 260700-21-0112/0643.

РУ ДААК ДПА України в м. Києві звернувся із зустрічним позовом про стягнення з ВАТ "Ресторан "Вітряк" до бюджету 2 520 грн.

Постановою Господарського суду м. Києва від 22.03.2005 по справі № 25/64 про визнання недійсним рішення позов задоволений повністю; в задоволенні зустрічних позовних вимог про стягнення 2 520 грн. фінансових санкцій відмовлено повністю.

Підставою винесення оскарженого рішення РУ ДААК ДПА України в м. Києві від 03.07.2004 № 260700-21-0112/0643 була проведена перевірка господарської діяльності ВАТ, за результатами якої складено Акт.

При цьому судом першої інстанції враховуючи норми ст. 10 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) та Роз'яснення Вищого господарського суду України від 12.05.1995 № 02-5\451 "Про деякі питання практики вирішення спорів за участю органів державної податкової служби", Порядку зайняття торговельною діяльністю і правил торговельного обслуговування населення, відповідно дослідивши докази та встановивши обставини справи суд першої інстанції мотивував свою постанову тим, що ВАТ був наданий суду належним чином оформлений сертифікат відповідності № 087898 на алкогольний напій - бренді "НЕNNESSY", який поширюється на вказаний напій в асортименті згідно з додатком виробництва компанії "Jas Hennessy & Со", Франція, та відповідачем не заперечувався факт відповідності алкогольних напоїв, які реалізовував позивач, на які розповсюджується вказаний сертифікат.

Суд апеляційної інстанції не підтримав висновок суду першої інстанції з наступних мотивів:

В порушення норм п. 1 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) , абз. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) та п. 5 та п. 6 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 № 854 (854-96-п) , п. 37 та п. 39 Порядку заняття торговельною діяльністю і правил торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 108 (108-95-п) - суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неправомірно дійшов висновку про наявність у позивача на момент здійснення перевірки наданого ним на вимогу співробітників РУ ДААК ДПА України в м.Києві сертифікату відповідності на коньяк "Jas Hennessy VSOP & Со" та про відсутність з боку ВАТ порушень норм діючого законодавства та неправомірність застосування до нього штрафних санкцій у зв'язку з наступним.

Суд апеляційної інстанції наголосив, що суб'єкт підприємницької діяльності повинен забезпечити, зокрема, своєчасне та доступне надання (споживачу або на вимоги співробітників відповідних контролюючих органів) інформації щодо продажу алкогольного напою, у тому числі своєчасне та доступне надання сертифікату відповідності на такий алкогольний напій. Відповідно зазначивши, що в Акті перевірки діяльності ВАТ від 18.06.2004 № 260354 зазначено про ненадання ним на вимогу співробітників РУ ДААК ДПА України в м. Києві належним чином завіреного сертифікату відповідності на коньяк "Jas Hennessy VSOP & Со", і що під час здійснення перевірки та складання відповідного акту позивачем не заперечувався факт відсутності належним чином завіреного сертифікату відповідності на коньяк, оскільки такий сертифікат зберігається в бухгалтерії позивача, у працівників якої (бухгалтерії) під час перевірки була обідня перерв.

Суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що ніяких доказів на підтвердження часу обідньої перерви у ресторані позивача до матеріалів справи останній не представив, також визнав, що своєчасного та доступного надання інформації щодо продажу алкогольного напою не було, що є порушенням викладених вище норм діючого законодавства і тому визнав, що до ВАТ були правомірно застосовані штрафні санкції згідно рішення від 03.07.2004.

Не погодившись із зазначеною постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2005 по справі № 25/64 ВАТ "Ресторан "Вітряк" (далі - ВАТ) подало касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Скарга обгрунтовано тим, що судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права. Скаржник послався на виконання останнім вимог Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) , оскільки 18.06.2004 о 12 годині 40 хвилин РУ ДААК ДПА України в м. Києві у ВАТ "Ресторан "Вітряк" було проведено перевірку стану дотримання вимог законодавства під час провадження діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв тютюнових виробів. На прохання посадових осіб Департаменту було одразу ж надано всі необхідні документі перевірки, тільки сертифікат відповідності на коньяк "НЕNNESSY V.S", попросили зачекати поки знайдемо, так як поставка була 28.12.2002, а сертифікатів є досить багато, тому і знайти сертифікат за 2002 рік за 5 хвилин просто не можливо. Проте посадові особи РУ ДААК ДПА України в м. Києві відмовились чекати поки буде знайдено вищевказаний сертифікат, зазначивши в Акті перевірки від 18.06.2004 № 260354, що на коньяк "НЕNNESSY V.S" сертифікат відповідності відсутній.

I зазначив, що споживач має право на одержання необхідної, доступної та достовірної та своєчасної інформації про товари (роботи, послуги), однак Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) не вказує, що така інформація повинна бути надана негайно (похвилинно).

Відповідач заперечення на касаційну скаргу не надав, в судове засідання не з'явився.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, заперечення на неї та пояснення представника позивача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу ст. 10 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-BP "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) спирт етиловий, коньячний і плодовий, спирт етиловий ректифікований виноградний, спирт етиловий ректифікований плодовий, алкогольні напої та тютюнові вироби підлягають підтвердженню відповідності в законодавчо регульованій сфері шляхом сертифікації.

А відповідно до п. 39 Порядку заняття торговельною діяльністю і правил торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 108 (108-95-п) (чинного на момент проведення перевірки та винесення судового рішення) - у документах, згідно з якими надійшли товари, що підлягають обов'язковій сертифікації, повинні зазначатися реєстраційні номери сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом з підтвердження відповідності на відповідний товар. При цьому п. 37 зазначеного Порядку встановлено, що суб'єкти господарської діяльності реалізують товари лише за наявності документів, які засвідчують їх якість та безпеку.

Оскільки судом першої інстанції встановлена достовірність сертифікату № 087898, який поширюється на алкогольний напій - бренді "НЕNNESSY V.S" в асортименті згідно з додатком, а також враховуючи те, що відповідачем не заперечувався факт відповідності алкогольних напоїв, які реалізовував позивач, алкогольним напоям, на які розповсюджується сказаний сертифікат, суд прийшов до обгрунтованого висновку про те, що відповідачем не були доведені обставини, які стали підставою прийняття оскарженого рішення.

Таким чином, розглядаючи спір, суд першої інстанції правомірно застосував ст. 10 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) та п. 39 Порядку заняття торговельною діяльністю і правил торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 108 (108-95-п) . Тобто правомірним визначенням суду першої інстанції є те, що при вирішенні спорів про визнання недійсними актів ДПI, господарським судам слід виходити з того, що обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття цих актів, покладається на відповідний податковий орган.

Тобто помилковим є посилання суду апеляційної інстанції на порушення позивачем п. 5 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 № 854 (854-96-п) , так як відповідачем не доведено відсутність при перевірці сертифікату відповідності державної системи сертифікації або свідоцтва про визнання, а також не досліджувались товарно-транспортні накладні при визначенні такого порушення.

Також необхідно врахувати, що позивачем не порушено п. 1 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) та п. 6. 5 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, оскільки Актом перевірки не встановлювалось порушення прав споживачів, а тому судом апеляційної інстанції помилково застосовано вказані норми матеріального права.

Вищенаведене вказує на правомірність міркувань скаржника. I таким шляхом суд касаційної інстанції погоджується із правовою позицією суду першої інстанції, і визнає, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2005 по справі № 25/64 підлягає скасуванню, а рішення Господарського суду м. Києва від 22.03.2005 залишенню в силі, як таке, що винесене з дотриманням норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 160, 220, 221, 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Ресторан "Вітряк" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2005 по справі № 25/64 скасувати. Рішення Господарського суду м. Києва від 22.03.2005 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-239 КАС України (2747-15) .