Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.

суддів - Маринчак Н.Є., Степашка О.I., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Кіровограді, що є правонаступником Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Кіровограді

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 березня 2006 року

у справі №6/231

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Кіровограднафтопродукт"

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Кіровограді

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, -

встановив:

У липні 2004 року позивач звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовом про визнання недійсними податкового повідомлення - рішення Кіровоградської ОДПI у м. Кіровограді №0000512320/2 від 02.07.2004р..

Справа неодноразово переглядалась судовими інстанціями.

Останнім рішенням господарського суду Кіровоградської області від 23 грудня 2005 року позовні вимоги було задоволено частково: визнано недійсними оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині визначення позивачу штрафних санкцій в сумі 11595,50грн. як податкового зобов'язання та в частині встановленого Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) порядку сплати податкових зобов'язань. В задоволенні іншої частини позову було відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 березня 2006 року частково скасовано постанову суду першої інстанції від 23 грудня 2005 року: позов було задоволено, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - скасовано. Судові витрати стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача в сумі 85,00грн. державного мита та 59,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням апеляційної інстанції, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій поставлено питання про скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 березня 2006 року, як такої, що ухвалено з порушенням норм матеріального права та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками податкового органу було проведено перевірку позивача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу.

За наслідками вказаної перевірки складено акт №1123 від 19.03.2004р. яким встановлено порушення позивачем ст.ст.1, 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , зокрема, вказано на не проведення розрахункової операції через РРО при здійсненні реалізації паливно-мастильних матеріалів на суму 2319,10грн. по платіжним карткам та талонам.

На підставі вказаного акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000512320/2 від 02.07.2004р. про застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 11595,50грн. за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування РРО.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, реалізація нафтопродуктів в асортименті здійснювалась шляхом укладання договорів купівлі-продажу в яких передбачено найменування, кількість та ціна вказаних нафтопродуктів, оплата проводилась шляхом зарахування грошових коштів на банківський рахунок підприємства з використанням карток багаторазового використання (талонів) та електронних пластикових смарт-карток.

Відповідно до умов купівлі-продажу, що укладались позивачем із споживачами, ВАТ "Кіровограднафтопродукт" продає, а споживачі купують нафтопродукти а асортименті в картках в зазначеному обсязі. Оплата за вказаними договорами здійснювалась за рахунками-фактурами, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ВАТ "Кіровограднафтопродукт" або сплатою в касу підприємства.

На обумовлену в договорах кількість пального продавець (ВАТ "Кіровограднафтопродукт") видає покупцеві (споживачі за договорами) за видатковою накладною - картку з номіналом, серією та номером нафтопродукту і зобов'язується проводити отоварювання карток за їх пред'явлення на АЗС.

Крім того, ВАТ "Кіровограднафтопродукт" здійснювалась реалізація нафтопродуктів за смарт-картками, які є носіями електронної інформації, що було передбачено укладанням відповідних договорів із споживачами і "Положенням про придбання та відпуск нафтопродуктів за електронними картками" відповідно до "Порядку ведення бухгалтерського і оперативного обліку реалізації нафтопродуктів за допомогою талонів (карток багаторазового використання)", затвердженими головою Правління ВАТ "Кіровограднафтопродукт" 22.11.2002р. та 15.01.2001р. відповідно.

За визначенням Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг).

Відповідно до п.1 ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) за порушення вимог цього Закону при здійсненні розрахункових операцій за товари (послуги) до суб'єктів підприємницької діяльності за рішенням відповідних органів державної податкової служби застосовуються певні штрафні санкції.

Колегія Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що талони та смарт-картки не є спеціальними платіжними засобами у розумінні "Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосування, затвердженого Постановою Правління НБУ від 27.08.2001р., а лише підтверджують право споживачів на отримання раніше оплаченого товару.

Отже, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обгрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Кіровограді - без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 березня 2006 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.