ВИЩИЙ  АДМIНIСТРАТИВНИЙ  СУД  УКРАЇНИ
                           У Х В А Л А
     IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     10 травня 2007 року  м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у
складі:
     головуючого:  Смоковича М.I.
     суддів:  Весельської Т.Ф.
     Горбатюка С.А.
     Мироненка О.В.
     Чумаченко Т.А.,
     розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну  скаргу
ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від  05
квітня 2004 року та ухвалу апеляційного суду  Харківської  області
від 05 липня 2004 року у справі за позовом ОСОБА_1  до  управління
Пенсійного фонду України в Дзержинському районі  м.  Харкова   про 
призначення  пенсії  на  підставі  Закону  України  "Про  державну
службу" ( 3723-12 ) (3723-12)
         та  відшкодування моральної шкоди, -
                       в с т а н о в и л а:
     В  2003  році  ОСОБА_1   звернулась  до  суду  з  позовом  до
управління Пенсійного фонду України  в  Дзержинському  районі   м.
Харкова  про  призначення пенсії на підставі Закону  України  "Про
державну службу" ( 3723-12 ) (3723-12)
         та  відшкодування моральної шкоди.
     Рішенням  Дзержинського районного  суду  м.  Харкова  від  05
квітня 2004 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову.
     Ухвалою апеляційного суду Харківської області  від  05  липня
2004 року рішення Дзержинського районного суду м. Харкова  від  05
квітня 2004 року залишено без зміни.
     Не погоджуючись з постановленими у  справі  рішеннями  судів,
ОСОБА_1 звернулась до  Вищого  адміністративного  суду  України  з
касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування
судами  норм  матеріального  та  процесуального   права,   просить
скасувати  рішення  судів  першої  та  апеляційної  інстанції    і
розглянути справу по суті.
     Заслухавши  доповідь  судді  щодо  обставин  необхідних   для
ухвалення рішення судом касаційної інстанції,  перевіривши  доводи
касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у  справі
та застосування судами норм матеріального і процесуального  права,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
за таких підстав.
     Судами встановлено, що ОСОБА_1 працювала  з  11.12.1959  року
по  18.12.1995 рік на різних посадах, в тому  числі  з  26.06.1963
року по  21.09.1986 рік на посадах інспектора відділу  організації
торгівлі, старшого  економіста,  начальника  лабораторії  наукової
організації  праці,  начальника   відділу   організації   торгівлі
Харківського обласного  управління  торгівлі,  голови  Харківської
ради науково-технічних товариств при Харківській обласній раді. З 
1992 року ОСОБА_1 отримує пенсію за віком в розмірі   141,90  грн.
При цьому вийшла на пенсію за віком до набрання  чинності  Законом
України "Про державну службу" ( 3723-12 ) (3723-12)
         і ніколи не мала статусу
державного службовця.
     Виходячи з наведеного,  суди   дійшли  висновку,  що   вимоги
статті 37 зазначеного закону на ОСОБА_1 не поширюються.
     Відповідно до  змін,  внесених  Законом  України  №  432  від
16.01.2003 року "Про  внесення змін до статті  37  Закону  України
"Про державну  службу"  ( 432-16 ) (432-16)
        ,  право   на  одержання  пенсії
державних  службовців  мають  особи,  які  досягли   встановленого
законодавством України пенсійного віку,  за  наявності  загального
трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок -  не
менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше  10
років.
     Згідно  з   прикінцевими  положеннями  Закону   України   від
16.01.2003 року   "Про  внесення  змін  до   Закону  України  "Про
державну службу" ( 432-15 ) (432-15)
         зазначений Закон  набирає  чинності  з
дня його опублікування, а порядок перерахунку пенсій, передбачений
цим Законом, поширюється на  пенсіонерів,  яким  пенсія  державних
службовців призначена з дня набрання чинності Законом України "Про
державну службу" ( 3723-12 ) (3723-12)
        .
     Колегія суддів погоджується  з  висновками  судів  першої  та
апеляційної  інстанції,  які  відмовляючи  в  задоволенні  позову,
виходили з того, що на  час  вступу  в  дію  Закону  України  "Про
державну службу" ( 3723-12 ) (3723-12)
         у 1994 році та  Закону  України  "Про
внесення змін до Закону України "Про державну  службу"  ( 432-15 ) (432-15)
         
у 2003 році ОСОБА_1 не мала статусу державного службовця,  а  тому 
не має  права на  призначення пенсії державного службовця.
     Доводи касаційної скарги не дають підстав  для  висновку,  що
судами при розгляді справи допущені порушення  норм  матеріального
чи процесуального права, які зазначені у статтях  225-229  Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Оскаржувані  судові  рішення  ухвалені  з  додержанням   норм
матеріального та процесуального права, і підстави для їх зміни  чи
скасування відсутні.
     Керуючись  статтями  220,  220-1,  224,  230,   231   Кодексу
адміністративного   судочинства   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   колегія
суддів, -
                         у х в а л и л а:
     Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
     Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 квітня
2004 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області  від  05
липня  2004  року  у  справі  за  позовом  ОСОБА_1  до  управління
Пенсійного фонду України в Дзержинському районі  м.  Харкова   про 
призначення  пенсії  на  підставі  Закону  України  "Про  державну
службу" ( 3723-12 ) (3723-12)
         та  відшкодування моральної шкоди  -  залишити
без зміни.
     Ухвала набирає законної сили  з  моменту  її  проголошення  і
оскарженню  не  підлягає,  крім  як  у  порядку  та   з   підстав,
передбачених   статтями    237-239    Кодексу    адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Судді:  (підписи)
     З оригіналом згідно: суддя  Т.А.Чумаченко