Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Бившевої Л.I., Костенка М.I., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.

при секретарі Гончаренку Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.05.2005 р.

у справі № 5/362 господарського суду Закарпатської області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатська продовольча група"

до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області

про визнання недійсним рішення про застосування адміністративного арешту активів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 17.01.2005 р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.05.2005р., позов про визнання недійсним рішення Мукачівської ОДПI від 12.10.2004р. № 32/2004 про застосування повного адміністративного арешту активів ТОВ "Торговий дім "Закарпатська продовольча група" задоволено.

Судові рішення вмотивовані встановленими в судовому процесі фактами вжиття позивачем заходів до виконання вказівок податкового органу щодо інвентаризації активів, обов'язок по проведенню якої передбачався плановою комплексною документальною перевіркою позивача, та про відмову від допуску до обстеження складських, виробничих та торгівельних приміщень, щодо якої складено акт від 12.10.2004р., на підставі якого в.о. начальника МВПМ Мукачівської ОДПI Лавиком П.П. пред'явлено подання для прийняття рішення про застосування адміністративного арешту активів товариства, та відсутності у позивача на дату застосування адміністративного арешту податкового боргу як передумови застосування такого арешту.

В касаційній скарзі Мукачівська ОДПI в Закарпатській області просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в позові, вважаючи, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено статтю 9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для застосування повного адміністративного арешту активів ТОВ "Закарпатська продовольча група" згідно рішення Мукачівської ОДПI від 12.10.2004р. № 32/2004 слугувала обставина, передбачена підпунктом 9.1.2 "г" пункту 9.1 статті 9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , а саме: відмова платника податків від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів, пов'язаних з отриманням об'єктів оподаткування тощо.

Так, відповідно до підпункту 9.1.2 "г" пункту 9.1 статті 9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) в редакції Закону, що діяла на момент застосування адміністративного арешту активів позивача 12.10.20004р., арешт активів може бути застосовано, якщо з'ясовується, що платник податків відмовляється від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.

Судом встановлено, що на підставі розпорядження начальника Мукачівської ОДПI від 27.07.2004р. № 124-р податковим органом проводилась планова комплексна документальна перевірка ТОВ "Закарпатська продовольча група". В межах цієї перевірки названа ОДПI листом від 11.10.2004р. № 15316/10/23-01 зобов'язала посадових осіб платника податків з 11.10.2004р. розпочати інвентаризацію залишків товарно-матеріальних цінностей, проведення якої здійснювати в присутності представників Мукачівської ОДПI.

На виконання вищевказаного листа директором ТОВ "Закарпатська продовольча група" виданий наказ від 10.10.2004р. № 494 про проведення такої інвентаризації. Даним наказом затверджено графік інвентаризації, склад комісії по інвентаризації кожного об'єкта торгівлі та терміни її проведення.

Зазначений наказ з графіком інвентаризації було надано інспектору Мукачівської ОДПI Білинець В.Д., про що свідчить його підпис на вищевказаних документах, а також не заперечується відповідачем.

Відповідно до графіку проведення позапланової інвентаризації інвентаризація об'єкту торгівлі магазину "Черемшина" повинна проводитись 14.10.2004 року.

Листом від 11.10.2004р. № 277 позивач повідомив начальника Луник Р.В. та заступника начальника Жук В.А. Мукачівської ОДПI про готовність провести інвентаризацію та в зв'язку з вимогою проведення інвентаризації в присутності інспекторів Мукачівської ОДПI просив надати інформацію щодо прізвищ ревізорів, які будуть приймати участь в проведенні інвентаризації, для включення їх до складу комісій.

В матеріалах справи наявні доповідна записка завідуючої магазином "Черемшина" Захаренко Л.С. на ім'я директора ТОВ "Закарпатська продовольча група" та пояснення її заступника Яценко О.С. про те, що 12 жовтня 2004 року до магазину "Черемшина" прийшли працівники Мукачівської ОДПI з метою проведення обстеження даного приміщення, на що працівниками позивача було запропоновано перевіряючим особам зареєструватись в журналі реєстрації перевірок магазину та повідомлено про те, що до магазину прибудуть відповідальні посадові особи товариства, до компетенції яких входять взаємовідносини з контролюючими органами.

З пояснень та даних журналу реєстрації перевірок магазину вбачається, що особи, які мали намір обстежити приміщення магазину, відмовились від реєстрації своєї присутності.

За таких обставин та на підставі досліджених в судовому процесі письмових доказів, оцінка яких відповідає вимогам статті 43 ГПК України (1798-12) , за правилами якого здійснено судовий розгляд справи, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що позивач не перешкоджав посадовим особам податкового органу проводити обстеження магазину "Черемшина" як одного з об'єктів позивача, а, навпаки, складанням відповідних графіків інвентаризації, доведенням їх до перевіряючих осіб та керівництва Мукачівської ОДПI вжив заходи по забезпеченню виконання вимог податкового органу щодо проведення інвентаризації та обстеження торгівельних та складських приміщень ТОВ "Закарпатська продовольча група", а відтак зазначена в спірному рішенні така підстава застосування адміністративного арешту, як відмова платника податків від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень платника податків не відповідає фактичним обставинам справи.

Водночас суд першої інстанції помилково вважав, що надання відповідачем доказів наявності у позивача податкового боргу станом на дату застосування адміністративного арешту 12 жовтня 2004 року в підтвердження зазначеної в спірному рішенні мети застосування вказаного арешту, а саме: забезпечення можливості погашення податкового боргу позивача, має значення для правильного вирішення спору, оскільки серед визначених підпунктом 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) підстав для застосування адміністративного арешту є й такі, що не пов'язані з наявністю у платника податків податкового боргу, що означає, що за своєю правовою природою арешт активів є видом відповідальності, що має суто адміністративний характер та полягає в обмеженні права власності чи права повного господарського відання на майно платника податків ще до того, як буде встановлено наявність у нього податкового боргу.

Однак, така помилка суду в застосуванні норми матеріального права не вплинула на висновок суду щодо прав і обов'язків сторін у справі.

Враховуючи викладене, висновок судів про безпідставність застосування адміністративного арешту активів ТОВ "Закарпатська продовольча група" згідно рішення Мукачівської ОДПI від 12.10.2004р. № 32/2004 відповідає правильному застосуванню підпункту 9.3.8 пункту 9.3 статті 9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) .

Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) ,

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.05.2005 р.- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .