ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого: Смоковича М.I.
суддів: Весельської Т.Ф.
Горбатюка С.А.
Мироненка О.В.
Чумаченко Т.А.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу
ОСОБА_1 на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської
області від 30 березня 2005 року та ухвалу апеляційного суду
Сумської області від 04 липня 2005 року у справі за позовом
ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Ромни Сумської
області про призначення пенсії, стягнення заборгованості та
відшкодування моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного
фонду України в м. Ромни Сумської області про призначення пенсії,
стягнення заборгованості та відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від
30 березня 2005 року в задоволенні позову ОСОБА_1відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 04 липня 2005
року рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від
30 березня 2005 року залишено без зміни.
Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів,
ОСОБА_1звернулась до Вищого адміністративного суду України з
касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування
судами норм матеріального та процесуального права, просить
скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції і ухвалити
нове рішення, яким задовольнити її вимоги.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу управління
Пенсійного фонду України в м. Ромни Сумської області зазначає, що
рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 30
березня 2005 року та ухвала апеляційного суду Сумської області від
04 липня 2005 року винесені без порушень норм матеріального чи
процесуального права, на підставі повного, всебічного та
об'єктивного розгляду обставин справи.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин необхідних для
ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи
касаційної скарги та заперечення на неї, правильність правової
оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального
і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню за таких підстав.
Відповідно до вимог статті 13 Закону України "Про пенсійне
забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
право на пенсію за віком на пільгових
умовах мають працівники незалежно від місця останньої роботи,
зайняті повний робочий день на роботах з шкідливими і важкими
умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і
показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України і за
результатами атестації робочих місця: жінки після досягнення ними
50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10
років на зазначених роботах.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року
"Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці"
( 442-92-п ) (442-92-п)
встановлено, що відповідно до статті 13 Закону
України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
пенсії за віком на
пільгових умовах за Списками N 1 і 2 виробництв, робіт, професій,
посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне
забезпечення, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, а також
пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями
за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій
та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами
атестації робочих місць.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 з 01.02.1988 року по
04.10.1993 рік працювала IНФОРМАЦIЯ_1 на Роменському заводі АТС,
по якому у структурних підрозділах відповідно до наказу НОМЕР_1
від 08.12.1992 року була проведена атестація робочих місць. За
результатами атестації наказом НОМЕР_2 від 25.11.1994 року по
Роменському заводу АТС був затверджений перелік робочих місць,
професій працівників, яким підтверджено право на пільги та
компенсації, в тому числі і пільгове пенсійне забезпечення,
передбачене законодавством, до якого професія заливальника
компаундами не включена.
03.12.2003 року ОСОБА_1звернулась до управління Пенсійного
фонду України в м. Ромни Сумської області з заявою про призначення
їй пільгової пенсії. Відповідачем період роботи
ОСОБА_1IНФОРМАЦIЯ_1 з 01.08.1992 року по 04.10.1993 рік до
пільгового стажу не зараховано, оскільки за результатами атестації
робочих місць по підприємству професія заливальника компаундами у
частині пільгового пенсійного забезпечення не підтверджена.
Колегія суддів погоджується з висновками судів, які
відмовляючи в задоволенні позову, виходили з того, що відповідач
обгрунтовано відмовив ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком
відповідно до Списку № 2 через відсутність повного пільгового
стажу або половини такого стажу для призначення пенсії зі
зменшенням віку.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що
судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального
чи процесуального права, які зазначені у статтях 225-229 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм
матеріального та процесуального права, і підстави для їх зміни чи
скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від
30 березня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області
від 04 липня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління
Пенсійного фонду України в м. Ромни Сумської області про
призначення пенсії, стягнення заборгованості та відшкодування
моральної шкоди - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і
оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав,
передбачених статтями 237-239 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно: суддя Т.А.Чумаченко